Дидактична перспектива вивчення звитяг і гартів: національний контекст і культурно-мистецька парадигма

Анотація

У статті розповідається про ключові аспекти застосування альтернативних методик на предмет вивчення звитяг, гартів та їхнього відображення в мистецтві, зокрема, у художній літературі України, у тих мистецьких творах, що включені до освітніх програм, фігурують в освітньому процесі як ілюстрації валеологічної евристики українців, із метою поглибленого розгляду ключових еволюційних моментів гарту як культу, гарту як феномену культури та спорту. У статті підкреслено своєчасність, актуальність використання аналітичних вправ, застосунків, прикладного інструментарію, медіаресурсів для формування й розвитку еко- та валеологічного мислення здобувачів середньої освіти. Особливу увагу закцентовано на важливості сприяння поступальному розумінню юнацтва важливості симбіозу культури та спорту в етногенезі українців, що не занепав під тиском інтервенцій, режимів. У розвідці наголошується на потребі комплексного розуміння моделювання стійкої до впливів національно-патріотичної свідомості юнаків і юнок та готовності відстояти пріоритети України, її суверенітет і свободу як ключові сегменти гарантій збереження цінностей у Європі. У науково-методичному дослідженні запропоновано цілісний кейс із розробок теоретично-практичного спрямування, що вміщують власне інтелектуальні та інтелектуально-пошукові, евристичні та інтерактивні форми роботи (завдання з посиланнями на активні ресурси в цифрових системах медіа, зокрема, це медіа-енциклопедії, документальні фільми, віртуальні музеї, медіа-плакати, кіноадаптації, коміксарії, медіа-скетчі, інтернет-шаржі, меми та пости в соціальних мережах). Основою для окреслених методичних матеріалів, як правило, є ті медіаосвіторії, що сприятливі для залучення здобувачів середньої та вищої освіти до активності в межах навчального процесу та розвивають аналітичні вміння, вправність у інтерпретації національних традицій, гартових і мистецьких, що відповідають сучасним гуманістичним цінностям. У статті поступально звернено увагу на те, що домінанта аналітичних, творчих, інтерактивних форм роботи цілком очевидна, оскільки сьогодні вони опираються на медіапродукт, на створення альтернативних цифрових ресурсів, що здатні підвищувати зацікавленість спортом і культурою водночас. При цьому креативні майданчики, дискусії та ділові ігри, симуляції пришвидшують реакції обговорень у соціальних мережах, сприяють приверненню уваги до актуальних проблем сучасності, до глобальних контекстів та історичних, стають основою для розгляду україніки як унікальної європейської культурної цивілізації. Результати, отримані в процесі дослідження, свідчать про потребу подальшого впровадження медіаосвіти в закладах освіти, зосібна, у закладах загальної середньої освіти, що можливо забезпечити за рахунок синтезу фізичної та мистецької культур нації, зокрема, спорту, літератури та медіа. У науково-методичній статті здійснено те, що можна кваліфікувати як внесок у розвиток медіаосвіти в Україні, медіаграмотності у світі, а також запропоновано інноваційні прийоми інтегрування компонентів медіаосвіти, зокрема, гейміфікаційні. Актуальність науково-методичного дискурсу, розгорненого в дослідженні, зумовлена впровадженням гейміфікації та медіаграмотності, інфомедійної безпеки в усіх сферах постінформаційного, постіндустріального, технократичного суспільства, детермінована потребою підготовки молоді до адекватного сприйняття реальності. Значущість результатів дослідження у практичній площині очевидна й полягає в позиціонуванні методичних матеріалів розвідки як оптимально доцільних у використанні на офіційних освітніх платформах.