Внесок вчителів спеціальних шкіл Харківщини у навчанні дітей з сенсорними порушеннями на сторінках періодичних видань 1941-1968 рр.

Анотація

Особливу цінність для аналізу освіти дітей із сенсорними порушеннями становлять методичні матеріали, підготовлені педагогами-практиками, які безпосередньо працювали зі сліпими та глухими учнями на Харківщині. У статті досліджується внесок педагогів спеціальних шкіл Харківщини у розвиток корекційної освіти дітей із сенсорними порушеннями у період з 1941 по 1968 рр. Мета статті: дослідити та систематизувати педагогічні здобутки вчителів спеціальних шкіл Харківщини у навчанні дітей із сенсорними порушеннями, висвітлити їхні методичні розробки та окреслити перспективи використання цих напрацювань у сучасній інклюзивній та спеціальній освіті. Методи дослідження. У статті використано історико-педагогічний аналіз, що дозволив дослідити методичні матеріали та внесок педагогів спеціальних шкіл Харківщини у розвиток корекційної освіти. Компаративний аналіз сприяв визначенню особливостей впровадження різних методик у навчальний процес. Методи узагальнення та систематизації дозволили оцінити ефективність педагогічних підходів та їхній корекційний вплив на реалізацію учнів. Результати дослідження. Виявлено, що використання брайлівської дошки у викладанні математики, позакласне читання, гуртки художньої самодіяльності, шкільні оркестри та учнівське радіомовлення сприяли засвоєнню навчального матеріалу та інтеграції учнів із сенсорними порушеннями у спільну діяльність. Аналіз педагогічного досвіду показав, що рельєфні карти, скульптури та комплексний підхід до викладання дисциплін підвищували ефективність навчання та сприяли розвитку творчих здібностей дітей. Визначено значущість виробничого навчання у спеціальних школах Харківщини, що забезпечувало випускникам можливості для подальшого працевлаштування. Висновки. Аналіз педагогічного досвіду спеціальних шкіл Харківщини демонструє важливість їхніх напрацювань для розвитку спеціальної та інклюзивної освіти. Використані методики навчання, зокрема тактильні засоби, брайлівська дошка, розвиток мовлення через скульптури та позакласне читання, сприяли успішній соціалізації дітей із сенсорними порушеннями. Отримані результати можуть бути використані у сучасних закладах освіти для вдосконалення методів навчання дітей з порушенням зору і слуху.