Дослідно-експериментальна перевірка ефективності моделі поетапного формування педагогічної культури бакалаврів професійної освіти (дизайн) у процесі фахової підготовки

Анотація

У статті розглядається проблема формування та вдосконалення педагогічної культури бакалавра професійної освіти (дизайн) шляхом розкриття індивідуального потенціалу особистості, її творчих здібностей в освітньому процесі. Метою проведення формувального педагогічного експерименту передбачало визначення суттєвості впливу на традиційну систему фахової підготовки бакалаврів з професійної освіти сформованості їхньої педагогічної культури за спроєктованою поетапною моделлю. В ході першого етапу адаптації (1–2 курси навчання) формування педагогічної культури здійснювалось набуттям бакалаврами з професійної освіти нових ціннісних орієнтацій і форм соціалізації для формування просуспільних моделей фахової діяльності і поведінки. Під час другого етапу індивідуалізації формування педагогічної культури бакалаврів із професійної освіти 3 курсу в процесі фахової підготовки відбувалося становлення особистісної суб’єктності майбутніх фахівців засобами прояву набутих компетентностей, індивідуальних особистісно-фахових нахилів та здібностей шляхом суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії учасників процесу фахової підготовки. В ході третього заключного етапу інтеграції бакалаври з професійної освіти опановували на 4 курсі, на засадах суб’єкт-об’єктної взаємодії з викладачами, діяльнісно-практичною складовою педагогічної культури в процесі вивчення фахових навчальних дисциплін. Проведений у 2025 році контрольний етап педагогічного експерименту сприяв виявленню рівнів сформованості педагогічної культури баклаврів професійної освіти (дизайн) за ціннісно-мотиваційним, пізнавально-змістовим та операційно-діяльнісним критеріями. Загальна динаміка змін сформованості педагогічної культури стулентів у процесі фахової підготовки, за результатами дослідної апробації спроєктованої нами моделі, виявила в експериментальних групах 21,0% студентів із високим рівнем сформованості педагогічної культури, а в контрольних групах таких студентів було майже у два з половиною рази менше (8,2%).