Застосування проблемного навчання у ЗВО (на прикладі підготовки майбутніх фармацевтів, фізичних терапевтів-реабілітологів, лабораторних діагностів та спеціалістів ІТ-галузі)

Анотація

У пропонованій статті автори звертаються до питання  застосування проблемного навчання у вищій школі як ефективного методу психолого-педагогічної підготовки аспірантів та магістрів до професійно-педагогічної та викладацької діяльності та формування педагогічної обумовленої комунікативної компетентності здобувачів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. Метою статті є обґрунтування закономірності впровадження проблемного навчання у закладах вищої освіти різної спеціалізації з метою підвищення ефективності як професійної, так і психолого-педагогічної підготовки. Методи. Дослідження базується на частково-пошуковому та описовому методах, а також на аналізі магістерських освітніх програм відповідних спеціальностей і освітньої програми для аспірантів. Результати. У розвідці проаналізовано роботи дослідників щодо  розробки педагогічних технологій проблемного навчання, зокрема використання проблемних ситуацій. Актуальність порушеної теми зумовлена потребою суспільства у спеціалістах, які володіють критичним мисленням, здатністю до вирішення складних завдань, систематизації знань, самоаналізу та командної роботи. У статті детально описано практичний досвід застосування проблемних ситуацій у процесі відбору навчального матеріалу, представлено конкретні проблемні кейси для підготовки фармацевтів-аспірантів, фізичних терапевтів, лабораторних діагностів та IT-фахівців, що можуть бути використані у навчальному процесі для формування необхідних комунікативно-професійних компетентностей. Висновки. Автори статті доходять висновку, що використання проблемного методу пізнавально-пошукової діяльності у вищій освіті може слугувати засобом формування глибоких знань, логіки наукового пізнання, розвитку творчого підходу, швидкого ухвалення рішень та адаптації до професійних викликів професійно-педагогічної та викладацької діяльності.