Ефективність педагогічних умов підготовки фахових молодших бакалаврів до викладання інтегрованих курсів у початковій школі

Анотація

Концепція «Нова українська школа» передбачає побудову освітнього процесу за інтеграційним підходом. Одним із напрямків його реалізації є впровадження інтегровних курсів. У статті виокремлено педагогічні умови підготовки фахових молодших бакалаврів до викладання інтегрованих курсів. Здійснено експериментальну перевірку ефективності запропонованих умов.

Готовність майбутніх фахових молодших бакалаврів до викладання інтегровних курсів у початковій школі запропоновано оцінювати за допомогою трьох критеріїв – мотиваційного, когнітивного і діяльнісного.

Для діагностики за мотиваційним критерієм використано тестування за методикою «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (автори А. Реан, В. Якунін), яке передбачає якісний аналіз провідних мотивів начальної діяльності. Тестування рівня когнітивного критерію проведено за розробленим опитувальником, який дозволив виявити теоретичні знання з інтеграції. Рівень показників діяльнісного критерію замірявся в основному в процесі проходження практики.

Порівнюючи вхідний стан готовності студентів до викладання інтегрованих курсів, на констатувальному етапі встановлено, що: більше половини студентів з пониженою мотивацією до впровадження інтеграції в освітній процес; переважає середній рівень обізнаності про освітню інтеграцію в початковій школі; спостерігається середній та низький рівень здатності до практичної реалізації інтеграції в освітній процес.

Після реалізації запропонованих педагогічних умов у рамках побудованої структурно-функціональної моделі підготовки фахових молодших бакалаврів спеціальності «Початкова освіта» до викладання інтегрованих курсів на контрольному етапі педагогічного експерименту зафіксовані суттєві позитивні зміни в експериментальній групі порівняно з контрольною групою респондентів: здобувачі освіти з експериментальної групи вдвічі частіше демонстрували високий рівень підготовки за всіма критеріями; середній рівень в обох групах проявлявся майже з однаковою частотою; низький рівень в експериментальній групі проявлявся рідше порівняно із представниками контрольної групи на 15,38% за мотиваційним критерієм, на 11,94% – за когнітивними показниками, на 10,33% – в практичній реалізації інтегративного підходу в освітній процес. За допомогою критерію Пірсона підтверджено, що ці відмінності статистично значущі.