Стан фізичної активності науково-педагогічних працівників у контексті соціально-демографічних характеристик

Анотація

Мета дослідження є вивчення рівня фізичної активності науково-педагогічних працівників працездатного віку в умовах воєнного стану в Україні з урахуванням соціально-демографічних чинників. Методи дослідження: теоретичний, соціологічний, антропометричний, математико-статистичний. У дослідженні взяли участь 229 науково-педагогічних працівників Волинському національному університеті імені Лесі Українки, які представляли факультети природничо-математичного та соціально-гуманітарного напряму Середній вік респондентів становив 47,19 ± 9,36 років. У результаті дослідження було встановлено, що значна частина респондентів не задоволена фізичним станом здоров'я або має сумніви щодо нього. Понад половина респондентів повідомили про наявність проблем зі здоров'ям, найбільш поширеними серед яких була загальна захворюваність. Більшість науково-педагогічних працівників не займаються спортом, що негативно впливає на стан їхнього здоров'я і професійну ефективність. У багатьох респондентів виявлено надмірну масу тіла або ожиріння, що потребує уваги та втручання для покращення їхнього здоров'я. Статистично значуща різниця між чоловіками та жінками щодо ІМТ підтверджує необхідність гендерно орієнтованих підходів у підтримці здоров'я. Значна частина респондентів – 63% жінок та 69,4% чоловіків – мають високий рівень фізичної активності, що є позитивним показником, однак, 37% жінок та 30,6% чоловіків мають недостатній рівень фізичної активності, що свідчить про підвищену увагу до цього контингенту з метою підвищення їх фізичної активності для досягнення додаткових переваг в цілому для здоров'я. Основна частина фізичної активності науково-педагогічних працівників припадає на побутову сферу, тоді як участь у рекреаційній, професійній та фізичній активності, пов'язаної з переміщенням (пересування пішки) є менш вираженою. Отримані результати підкреслюють важливість комплексного підходу до підтримки фізичного та психічного здоров'я науково-педагогічних працівників, враховуючи їхні соціально-демографічні та антропометричні особливості і підтверджують необхідність врахування гендерних відмінностей при плануванні програм підтримки та підвищення рівня фізичної активності, особливо у сфері рекреації та занять спортом.