Цифрова грамотність у релігійній освіті через використання корпусних технологій для аналізу сакральних текстів

Анотація

Цифрова трансформація суспільства актуалізує потребу в переосмисленні методологічних засад релігійної освіти та професійної підготовки фахівців духовної сфери. Використання корпусних технологій для аналізу сакральних текстів є ефективним інструментом розвитку цифрової грамотності й поглиблення розуміння релігійних знань.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування потенціалу розвитку цифрової грамотності в системі релігійної освіти шляхом упровадження корпусних технологій у процес дослідження сакральних текстів. У роботі висвітлено взаємозв’язок між рівнем цифрової компетентності викладачів і студентів духовних закладів освіти та ефективністю застосування цифрових інструментів у вивченні богословських дисциплін.

Методи. Методологічну основу становить поєднання компетентнісного, культурологічного й інформаційно-комунікаційного підходів. Застосовано методи контент-аналізу, порівняльного аналізу цифрових освітніх практик і засоби корпусної лінгвістики для моделювання алгоритмів опрацювання релігійних текстів. Проведено зіставлення традиційних форм вивчення сакральних текстів із цифровими форматами аналізу, зокрема на основі корпусів Біблії, Корану та інших священних джерел.

Результати. Інтеграція корпусних технологій у релігійну освіту сприяє формуванню критичного мислення, розвитку аналітичної культури й інформаційної автономії здобувачів освіти. Установлено, що цифрова грамотність у контексті духовної освіти має подвійний характер – технологічний і когнітивно-духовний, оскільки поєднує навички роботи з цифровими даними та здатність до інтерпретації результатів автоматизованого аналізу в межах богословського дискурсу. На основі отриманих результатів розроблено модель цифрової грамотності викладача релігійних дисциплін, що охоплює компетенції критичного аналізу, інтерпретації корпусних даних і педагогічної інтеграції цифрових ресурсів в освітній процес.

Висновки. Цифровізація релігійної освіти потребує системного підходу до формування цифрової компетентності педагогічних кадрів і модернізації навчально-методичного забезпечення. Ключовою умовою ефективної реалізації цифрових стратегій визначено створення відкритих електронних корпусів сакральних текстів, призначених для наукового аналізу й освітнього використання.