Андрагогічний підхід до формування культури здоров’я студентів в умовах академічної свободи

Анотація

Анотація. Мета. Обґрунтувати можливості андрагогічного підходу у формуванні культури здоров’я студентів в умовах академічної свободи та вибірковості освітніх компонентів. У фокусі – суперечність між автономією студентського вибору (зокрема щодо фізичного виховання і рухової активності) та недостатньою готовністю частини молоді оцінювати наслідки таких рішень для психофізичного благополуччя й життєстійкості. Методи. Використано теоретичні методи аналізу й узагальнення наукових підходів до андрагогічної моделі навчання, академічної свободи та культури здоров’я студентів. Емпіричну основу становить опитування студентів бакалаврату щодо життєвих цінностей, ціннісно-нормативних орієнтацій і ставлення до здоров’я та фізичної активності. Застосовано адаптований комплекс валідованих методик і інтегрований індекс ставлення до здоров’я студентів (на основі підходів М. Рокича, Ш. Шварца, С. Дерябо, В. Ясвіна). Результати. Андрагогічний підхід розглядає студента як дорослого суб’єкта, здатного до автономного освітнього вибору та відповідальності за його наслідки. Водночас академічна свобода потребує ціннісної зрілості й самоспрямованості; інакше вона набуває характеру «вибору без наслідків», коли рішення ухвалюються без урахування їхнього впливу на розвиток і психофізичне благополуччя. Емпірично встановлено, що здоров’я посідає провідне місце у ціннісній структурі студентів: 74,6 % респондентів визначили турботу про самопочуття як «дуже важливу» цінність, а баланс між навчанням, відпочинком і здоров’ям як максимально значущий – 69,8 %. Водночас зафіксовано розрив між усвідомленням користі фізичної активності та її практичною реалізацією: 88,2 % опитаних визнають її вплив на фізичне й психічне благополуччя, 84,6 % – роль у зниженні стресу, однак регулярну рухову активність поза межами обов’язкових занять підтвердили лише 46,2 % студентів. Це свідчить про недостатню сформованість поведінкового компонента ціннісного ставлення до здоров’я. Висновки. В умовах університетської автономії академічна свобода без сформованих цінностей і мотиваційної зрілості може спричиняти ситуативний вибір, за якого здоров’язбережувальні компоненти сприймаються як факультативні та не переходять у повсякденні практики. Андрагогічний підхід дозволяє подолати цей розрив через педагогічний супровід усвідомленого вибору, розвиток самоспрямованого навчання, рефлексію власних потреб і залучення студентів до співпроєктування здоров’язбережувальних освітніх траєкторій.