Структура готовності молодших бакалаврів технічних коледжів до використання автоматичних систем керування у професійній діяльності

Автор(и)

  • Дмитро Миколайович Дмитренко Інженер-схемотехнік ТОВ "РІГ Експерт Україна", ФОП Дмитренко Д.М. Аспірант 4 курсу Бердянського Державного Педагогічного Університету, тимчасово переміщенного до м. Запоріжжя 69000, Україна https://orcid.org/0009-0006-0066-3009
  • Юлія Юріївна Бєлова-Олейник кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та технологій Бердянського державного педагогічного університету, тимчасово переміщеного в м.Запоріжжя 69000 Україна https://orcid.org/0000-0003-1837-4329
  • Олег Валерійович Федоров асистент кафедри комп'ютерних технологій та інформатики ФФМКТО Бердянського державного педагогічного університету, аспірант 2 курсу Бердянського державного педагогічного університету, тимчасово переміщеного у м. Запоріжжя, 69000, Україна https://orcid.org/0009-0004-0804-1357

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18826714

Ключові слова:

професійна готовність, автоматичні системи керування, молодші бакалаври технічних коледжів, структура готовності, критерії сформованості, професійна підготовка, цифрові технології, автоматизація виробництва

Анотація

Анотація: У статті обґрунтовано структуру готовності молодших бакалаврів технічних коледжів до використання автоматичних систем керування у професійній діяльності з метою теоретичного визначення її компонентного складу, критеріїв і показників сформованості та створення основи для об’єктивного оцінювання результатів професійної підготовки у сфері автоматизованих технологій. Дослідження виконано в межах наукового пошуку, спрямованого на уточнення змісту професійної підготовки фахівців технічного профілю в умовах цифровізації виробничих процесів і поширення автоматизованих систем керування. Застосовано комплекс теоретичних і аналітичних методів, що включає аналіз психолого-педагогічних і технологічних досліджень, узагальнення сучасних підходів до структури професійної готовності, системний аналіз вимог до діяльності фахівців у цифровому виробничому середовищі, а також структурно-функціональне моделювання компонентів готовності до використання автоматизованих систем. Теоретичне узагальнення наукових позицій дало змогу визначити готовність як інтегративне утворення, що відображає здатність майбутнього фахівця ефективно діяти в умовах функціонування автоматизованих технологічних комплексів. Визначено компонентну структуру готовності молодших бакалаврів технічних коледжів до використання автоматичних систем керування як багатовимірну систему, що поєднує мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний і цифрово-технологічний компоненти професійної діяльності. На цій основі розроблено систему критеріїв і показників сформованості готовності, яка дозволяє здійснювати її комплексне оцінювання відповідно до функціонального змісту професійної діяльності у сфері автоматизованого керування. Обґрунтовано можливості використання запропонованої структури готовності у процесі проєктування освітніх програм технічних коледжів, організації практико-орієнтованого навчання, розроблення діагностичного інструментарію та моніторингу результатів професійної підготовки. Реалізація запропонованого підходу сприятиме підвищенню якості підготовки молодших бакалаврів технічного профілю, забезпеченню їх здатності працювати з автоматизованими технологічними системами та адаптуватися до умов цифрового виробництва. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методики діагностики рівнів сформованості готовності до використання автоматичних систем керування та експериментальною перевіркою ефективності педагогічних умов її формування у процесі фахової передвищої освіти.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-28

Як цитувати

Дмитренко, Д. М., Бєлова-Олейник, Ю. Ю., & Федоров, О. В. (2026). Структура готовності молодших бакалаврів технічних коледжів до використання автоматичних систем керування у професійній діяльності . Педагогічна Академія: наукові записки, (27). https://doi.org/10.5281/zenodo.18826714

Номер

Розділ

Педагогічна освіта