Академічна доброчесність у контексті використання ChatGPT та інших генеративних AI-систем у наукових дослідженнях студентів

Автор(и)

  • Наталія Іванівна Комлик кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови, Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6506-4927
  • Марина Анатоліївна Михаськова доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри музикознавства, інструментальної підготовки та методики музичної освіти, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький, Україна https://orcid.org/0000-0003-1248-3903
  • Ірина Валеріївна Красильникова кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0002-3057-4000

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18870992

Ключові слова:

генеративний штучний інтелект, дослідження здобувачів освіти, наукова етика, цифрові технології в освіті, авторство, академічне оцінювання.

Анотація

Інтеграція генеративних систем штучного інтелекту в освітньо-науковий простір зумовлює трансформацію практик виконання здобувачами освіти наукових робіт та водночас актуалізує проблему дотримання принципів етичної відповідальності, авторства й обґрунтованості результатів. Застосування інструментів автоматизованого генерування тексту змінює характер навчально-дослідної діяльності, що породжує нові виклики для забезпечення прозорості й об’єктивності академічного оцінювання. Метою статті є аналіз етичних і нормативних аспектів застосування генеративних систем штучного інтелекту в наукових дослідженнях здобувачів, а також виявлення викликів і перспектив дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому процесі. Методи. У дослідженні застосовано теоретичне узагальнення, порівняльний аналіз, систематизацію наукових джерел, а також проаналізовано міжнародні рекомендації та нормативні документи, які регламентують використання цифрових інструментів у вищій освіті. Додатково застосовано елементи контент-аналізу для виявлення типових порушень і суперечностей у разі залучення генеративних технологій під час виконання здобувачами освіти наукових робіт. Результати.З’ясовано, що інтеграція систем штучного інтелекту, з одного боку, підвищує ефективність навчально-дослідної діяльності, а з іншого – породжує ризики некоректного запозичення, підміни авторства та формального виконання дослідницьких завдань. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування допоміжних і неприпустимих форм застосування інструментів штучного інтелекту, а також формування в здобувачів навичок відповідального використання цифрових ресурсів у науковій роботі. Висновки. Доведено, що забезпечення академічної доброчесності в умовах поширення генеративних систем штучного інтелекту потребує оновлення внутрішніх регламентів закладів вищої освіти, уніфікації вимог до оформлення результатів досліджень і посилення освітнього складника, спрямованого на розвиток етичної культури наукової діяльності. Результати дослідження можуть слугувати основою для вдосконалення політик університетів у сфері цифрової етики.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-05

Як цитувати

Комлик, Н. І., Михаськова, М. А., & Красильникова, І. В. (2026). Академічна доброчесність у контексті використання ChatGPT та інших генеративних AI-систем у наукових дослідженнях студентів. Педагогічна Академія: наукові записки, (28). https://doi.org/10.5281/zenodo.18870992

Номер

Розділ

Інформаційно-комунікаційні технології в освіті