Культура вчителя математики: структура та похідні утворення

Анотація

статті полягає у розкритті сутності та структури поняття «культура вчителя математики» на основі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Основні методи дослідження – аналіз наукових джерел, систематизація даних, узагальнення педагогічного досвіду на досліджувану проблему; спостереження, порівняння, аналіз отриманих результатів. У результатах дослідження проаналізовано різні підходи до визначення понять «культура» і «культура особистості». Проведено аналіз наукових джерел щодо розкриття сутності культури вчителя математики, її структури та похідних утворень. Запропоновано під культурою вчителя математики розуміти рівень розвитку особистості вчителя – суб’єкта соціальної діяльності, що орієнтована на виховання учнів та навчання предметів математичної освітньої галузі. Визначено основні складові феномену культури вчителя математики, серед яких професійна, педагогічна, психологічна, інтелектуальна, математична, інформаційна та загальна культура фахівця. Звернено увагу на головне призначення загальної культури – об’єднати між собою всі види культури вчителя математики в єдине утворення. Зазначено, що кожна із перерахованих характеристик особистості фахівця має загальну і спеціальну частини. Наведено приклад успішної практики впровадження культорогічного підходу в організацію підвищення кваліфікації вчителів – використання в освітньому процесі авторського курсу «Професійна культура вчителя математики», метою якого є підвищення рівня професійної та загальної культури вчителів математики, розвиток їхньої професійної й культурної компетентностей.

У висновках зазначено, що інтегральний підхід до визначення культури вчителя математики є найбільш сприятливим для встановлення взаємозв’язків і взаємозалежностей між її структурними компонентами, а також нині актуальними вбачаються подальші наукові пошуки щодо поширення культорологічного підходу в питаннях підвищення кваліфікації вчителів математики.