Оцінка емоційної лабільності та стійкості уваги курсантів – спортсменів з військового п’ятиборства під час тренувальної естафети ЄССП (Єдина спеціальна смуга перешкод (СІЗМ))

Анотація

Метою статті є визначити аналіз результатів впровадження регулярних тренувань з баскетболу 3˟3 у передзмагальну програму підготовки спортсменів з міжнародного військового п’ятиборства як вплив на естафету подолання єдиної спеціальної смуги перешкод СІЗМ. Для дослідження мети було використано низку методів наукового дослідження: аналіз літературних джерел, психологічне тестування, математично-статистичний аналіз. У педагогічному експерименті приймали участь 24 курсанти 1 курсу закладів вищої освіти (ЗВО) (чоловіки), віком 17 - 18 років. Стан емоційної сфери як функцію вищої нервової діяльності оцінювали за показником емоційної лабільності за шкалою самопочуття Доскіна, для вивчення стійкості уваги проводилася коректурних проба за таблицями Анфімова. Статистичну обробку отриманих даних проводили параметричним методом, а перевірку значущості отриманих даних здійснювали за допомогою t-критерія Стьюдента (для n < 100) при заданому рівні надійності р = 0,95. Для можливості використання критерія Стьюдента обчислювали критерій Фішера-Снедекора. Результати. Встановлені вихідні дані показників емоційної сфери та стійкості уваги у курсантів-спортсменів 1 курсу закладів вищої освіти, які були визначені як однорідні з мінімальною амплітудою від середніх значень досліджуваних параметрів. Впровадження регулярних тренувань з баскетболу у вигляді командної гри вірогідно покращували показники емоційної сфери, самопочуття та стійкості уваги після естафети проходження єдиної спеціальної смуги перешкод (ЄССП), що свідчить на користь підвищення рівня спритності у даної категорії досліджуваних і формування у них автоматизму виконання вправ. Висновок. Імплементація регулярних тренувань з баскетболу 3˟3 у вигляді гри статистично достовірно покращила показники емоційної сфери та стійкості уваги після естафети проходження ЄССП, що обґрунтовано завдяки зменшенню енергетичним витрат спортсмена, часу опори на перешкоду, збільшенню швидкості руху вперед завдяки удосконаленню механізмів автоматизму рухів. В подальшому слід дослідити функціональні показники та показники системного транспорту кисню та співставити їх з набуттям автоматизму рухів завдяки грі у баскетбол.