Теоретичні та практичні основи побудови фізкультурно- оздоровчих технологій з урахуванням просторової організації тіла людини

Анотація

Анотація. У статті розглядаються теоретичні й практичні передумови та аспекти створення фізкультурно-профілактичних технологій, що базуються на просторовій організації тіла людини. Людський організм, як біологічна система перебуває у постійній взаємодії з навколишнім середовищем, внаслідок чого змінюється, як у часовому, так і у просторовому вимірах. Ці зміни відображаються у динаміці функціональних характеристик, які визначають стан організму в різні періоди життя. Мета. Метою статті було обґрунтувати принципи й структуру фізкультурно-профілактичних технологій, що враховують просторову організацію тіла, для ефективного запобігання й корекції рухових дисфункцій. В ході дослідження обґрунтовано необхідність індивідуалізації рухової активності, сформульовано принципи побудови ефективних технологій профілактики порушень опорно-рухового апарату осіб різного віку. Методи. У науковому досліджені було застосовано наступні методи дослідження: теоретичний аналіз фахової та науково-методичної літератури, гоніометрія постави, математичні. У педагогічному експерименті прийняли участь 30 осіб. Педагогічний експеримент реалізовувався на базі наукового центру «Олімпікус» кафедри гімнастики та фізкультурно-спортивних технологій Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського». Результати. В ході дослідження у випробуваних було виявлено зменшення кута α1 (як ознака вирівнювання положення голови) у 50 % досліджуваних, що свідчить про позитивну динаміку. Зміни, які відбулися, продемонстрували зростання кута α2 з 81,0±3,35 ° до 82,0±3,35 ° (p ≤ 0,05), що підтверджує ефективність запропонованих профілактично-оздоровчих технологій. Варто зазначити, що кут α3 зменшився у 33,3 % досліджуваних, в середньому він змінився з 3,0±0,63° до 2,67±0,52° (p > 0,05), що свідчить про його меншу чутливість до короткочасного корекційного впливу. Висновки. Фізкультурно-профілактичні технології, що враховують просторову організацію тіла, мають високу ефективність у корекції порушень опорно-рухового апарату. Їх застосування доцільне в освітньому процесі, реабілітації, фітнесі та трудовій діяльності тощо.