Кризове консультування як інструмент психосоціальної підтримки та реабілітації постраждалих від травматичних подій

Автор(и)

  • Катерина Олександрівна Кулава докторка філософії з соціальної роботи, доцентка кафедри соціальної роботи, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул.В .Змієнка 2, м. Одеса, 65082, Україна https://orcid.org/0000-0002-5315-1828
  • Уляна Володимирівна Варнава кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри соціальної роботи, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул.В .Змієнка 2, м. Одеса, 65082, Україна https://orcid.org/0000-0003-4043-8050

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19268799

Ключові слова:

кризове консультування, психосоціальна підтримка, соціальна робота, соціальна реабілітація, кризове втручання, травматичний досвід, постраждалі від війни, підтримка у кризових ситуаціях

Анотація

Анотація: У статті здійснено теоретичний аналіз кризового консультування як важливого інструменту психосоціальної підтримки та соціальної реабілітації осіб, які постраждали від травматичних подій. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості кризових ситуацій у сучасному суспільстві, зокрема в умовах воєнних дій, що спричиняють значні психологічні та соціальні наслідки для різних категорій населення. Метою дослідження є обґрунтування сутності та функціонального потенціалу кризового консультування у системі соціальної роботи, а також визначення його ролі у процесі психосоціальної підтримки та подальшої реабілітації постраждалих. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації наукових джерел, що дозволили визначити основні теоретичні підходи до розуміння кризового консультування у соціальній роботі. У результаті дослідження встановлено, що кризове консультування виступає важливим інструментом професійної допомоги особам, які переживають наслідки травматичних подій, та спрямоване на стабілізацію психоемоційного стану людини, зниження рівня дистресу, підтримку її здатності до соціального функціонування і мобілізацію внутрішніх ресурсів для подолання складної життєвої ситуації. Визначено основні функції кризового консультування у процесі психосоціальної підтримки, зокрема стабілізаційну, підтримувальну, діагностичну, ресурсну та посередницьку, реалізація яких сприяє ефективній підтримці клієнта у період переживання кризи. Обґрунтовано значення діяльності соціального працівника у процесі кризового консультування, що передбачає встановлення довірливого контакту з клієнтом, оцінку його потреб, надання інформаційної та емоційної підтримки, а також координацію взаємодії з різними установами соціальної допомоги. Доведено, що кризове консультування доцільно розглядати не лише як форму оперативного реагування на кризову ситуацію, але і як важливий початковий етап подальшої психосоціальної підтримки та соціальної реабілітації постраждалих від травматичних подій. Застосування кризового консультування сприяє відновленню психологічної рівноваги людини, формуванню конструктивних стратегій подолання кризових ситуацій та створює передумови для подальшої соціальної адаптації та інтеграції у суспільство.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-28

Як цитувати

Кулава, К. О., & Варнава, У. В. (2026). Кризове консультування як інструмент психосоціальної підтримки та реабілітації постраждалих від травматичних подій. Педагогічна Академія: наукові записки, (28). https://doi.org/10.5281/zenodo.19268799

Номер

Розділ

Професійна освіта