Управлінські засади реалізації політики українізації освіти (1917-1920 рр.)

Анотація

Мета роботи полягає у комплексному аналізі управлінських засад реалізації політики українізації освіти в Україні у 1917–1920 роках – періоді глибоких суспільно-політичних трансформацій та становлення національної державності. У дослідженні розглядаються ключові напрями діяльності державних органів, спрямовані на впровадження української мови в освітній процес, формування національної школи та розвиток педагогічного кадрового потенціалу. Особливу увагу приділено нормативно-правовому забезпеченню освітніх реформ, ролі центральних і місцевих органів влади у впровадженні мовної політики, а також механізмам організаційного та методичного супроводу освітніх змін. Проаналізовано діяльність освітніх інституцій, педагогічних спільнот і громадських організацій, що сприяли поширенню української мови та національно орієнтованого змісту навчання. Визначено основні труднощі реалізації політики українізації, зокрема кадровий дефіцит, матеріально-технічні обмеження та політичну нестабільність. З'ясовано вплив зазначених чинників на ефективність реформування освітньої системи. У роботі застосовано історико-порівняльний, системний та проблемно-хронологічний методи дослідження, що дало змогу комплексно висвітлити процеси українізації освіти. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення історії освітньої політики України та розроблення сучасних стратегій розвитку національної освіти.