Формування кадрового потенціалу кафедр закладів вищої освіти на засадах демократичного управління

Анотація

у статті досліджено проблему формування кадрового потенціалу кафедр закладів вищої освіти на засадах демократичного управління в умовах сучасних трансформацій системи вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації кадрової політики університетів відповідно до принципів відкритості, участі, прозорості та колегіальності управлінських процесів. Обґрунтовано, що кафедра як базова структурна одиниця закладу вищої освіти відіграє визначальну роль у забезпеченні якості освітньої та наукової діяльності, а ефективність її функціонування значною мірою залежить від рівня розвитку кадрового потенціалу, професійної компетентності та мотивації науково-педагогічних працівників.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення практичних підходів до формування кадрового потенціалу кафедр закладів вищої освіти на засадах демократичного управління. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Використано аналіз і синтез для узагальнення наукових підходів до кадрового менеджменту у сфері вищої освіти, порівняльний метод – для зіставлення вітчизняних і зарубіжних практик демократичного управління, системний аналіз –  для розгляду кадрового потенціалу як цілісної соціально-управлінської системи, структурно-функціональний підхід – для визначення функцій і задач управління кадровими процесами. Контент-аналіз та інституційний підхід застосовано для оцінювання впливу організаційних і нормативних механізмів на розвиток кадрового потенціалу кафедр.

У результаті дослідження встановлено, що демократичне управління є важливою умовою ефективного формування кадрового потенціалу кафедр ЗВО. Визначено, що участь науково-педагогічних працівників у прийнятті управлінських рішень сприяє підвищенню мотивації персоналу, розвитку організаційної культури, формуванню відповідальності та покращенню якості управлінських рішень. Доведено, що демократичні підходи забезпечують відкритість процедур добору та оцінювання кадрів, сприяють розвитку професійної компетентності викладачів, підтримують академічну доброчесність і стимулюють професійне зростання персоналу. Акцентовано увагу на необхідності створення сприятливого академічного середовища, заснованого на партнерстві, довірі та колегіальності.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку між демократичним управлінням кафедрою та ефективністю формування кадрового потенціалу в умовах сучасних трансформацій вищої освіти; уточненні сутності кадрового потенціалу кафедри як інтегрованої соціально-управлінської системи; визначенні управлінських механізмів розвитку кадрового потенціалу на засадах партисипативного врядування; а також у виокремленні суперечностей між зовнішніми механізмами забезпечення якості освіти та внутрішньою автономією університетів.

Водночас виявлено суперечності між вимогами зовнішнього контролю якості освіти та внутрішньою автономією університетів, що може призводити до формалізації кадрових процесів. Обґрунтовано доцільність поєднання демократичних та ієрархічних підходів у межах гібридних моделей управління. Зроблено висновок, що ефективне формування кадрового потенціалу кафедр можливе за умов інтеграції демократичних принципів управління, інституційної автономії та систем забезпечення якості вищої освіти.