Упровадження симуляційного навчання в післядипломну підготовку хірургів: переваги та виклики для медичних ЗВО в Україні

Анотація

Сучасна медична освіта потребує інтеграції інноваційних підходів для удосконалення професійної підготовки хірургів. Одним із найперспективніших напрямів є використання симуляційних технологій, які дають можливість створювати контрольоване середовище для відпрацювання хірургічних навичок без ризику для пацієнтів. Метою статті є дослідження ефективності симуляційного навчання в удосконаленні хірургічних навичок та розвитку когнітивних і технічних компетенцій хірургів, а також визначення основних переваг і викликів упровадження цих технологій у медичну освіту в Україні. Методи. У процесі дослідження було здійснено порівняльний аналіз різних підходів до впровадження симуляційного навчання в хірургічній освіті, а також клінічних прикладів. Для збору та систематизації даних було проведено огляд наукових публікацій на основних наукометричних платформах, таких як Google Scholar, Web of Science та Scopus. Відбір джерел ґрунтувався на критеріях наукової значущості, актуальності та відповідності темі дослідження, що дало змогу охопити понад 80 наукових статей та оглядів, опублікованих у період з 2019 по 2024 рік. Результати дослідження засвідчують, що впровадження симуляційного навчання сприяє значному покращенню хірургічної підготовки й зниженню рівня ускладнень під час операцій, що вказує на важливість симуляційних тренажерів для розвитку не тільки технічних навичок, але й здатності швидко адаптуватися до реальних клінічних ситуацій. Також симуляційне навчання відіграє важливу роль у розвитку когнітивних навичок, таких як клінічне мислення та прийняття рішень у стресових ситуаціях. Лікарі, які тренувалися на симуляційних платформах, стали ефективнішими в прийнятті рішень під час складних ситуацій, таких як масивні кровотечі, перфорація органів або зупинка серцевої діяльності. Це сприяло зменшенню кількості помилок та підвищенню рівня впевненості лікарів під час критичних операцій. Значні покращення було зафіксовано в просторовій орієнтації та координації рухів хірургів. Суб’єктивні відгуки також підтвердили позитивний вплив симуляційного навчання на загальний рівень підготовки, зокрема на підвищення концентрації та кращу передопераційну підготовку. Лікарі зазначили, що застосування симуляційних технологій сприяє кращій концентрації під час операцій, що покращує продуктивність їхньої роботи.Висновки. Симуляційне навчання є важливим інструментом для удосконалення підготовки хірургів, оскільки воно сприяє створенню безпечного середовища для практики, знижує ризики під час операцій та підвищує впевненість лікарів у своїх силах.