Вдосконалення методик вогневої підготовки в умовах міського бою на основі сучасних військових доктрин

Анотація

Розвиток військової справи постійно еволюціонує внаслідок ведення бойових дій, що періодично тривають в усіх куточках світу. Основними особливостями військових операцій, що відбуваються в умовах сучасної війни, зокрема російсько-української війни та збройного конфлікту у Сирії, є їхнє проведення переважно в умовах міста, що вимагає від військовослужбовців знання принципів штурму та оборони таких позицій. З огляду на це наразі нагальним питанням є якість військового вишколу, що дозволяє не тільки вдало виконати цілі операції, а й зберегти подальшу боєздатність підрозділу для наступних боїв. Метою статті є вдосконалення методик вогневої підготовки в умовах міського бою на основі сучасних військових доктрин. Методи. У роботі було використано загальнонаукові методи (моніторинг, абстрагування й абстрактно-логічний аналіз) для збору та систематизації інформації, визначення основних понять, а також формулювання висновків дослідження. Для оцінки ефективності вдосконаленої методики вогневої підготовки застосовано спеціальний метод військового прогнозування. Інформаційним підґрунтям дослідження є публікації як вітчизняних, так і закордонних науковців, які розглядали питання військового вишколу та особливості проведення військових операцій армійськими підрозділами в умовах урбанізованої місцевості. Результати дослідження акцентують на важливості вогневої підготовки для ведення оборонних та штурмових операцій у міській забудові. Особливу увагу приділено зростанню значення антидронових засобів для збереження боєздатності підрозділу як одного з важливих принципів удосконалення методики вогневої підготовки водночас із вимогою врахування принципу концентрації на позиції. Висновки. Виявлено, що питання модернізації військових доктрин і різних компонентів військового вишколу  не втрачають своєї актуальності, попри значні зміни практик ведення війни у XXI столітті. Доведено необхідність підвищення мобільності військових підрозділів та уникнення перестрілок (крім снайперських дій) під час ведення міських боїв, що засвідчено сучасним військовим досвідом. Заперечено сприйняття урбанізованої місцевості винятково як поля позиційної війни, що ведеться переважно стрілецькою зброєю.