Оптимізація фізичної підготовленості юних плавців: функціональний підхід на ранньому етапі спортивної спеціалізації

Анотація

У статті представлено результати педагогічного дослідження, присвяченого оцінці ефективності експериментальної програми загальної фізичної підготовки плавців 10–11 років у підготовчий період етапу попередньої базової підготовки. Актуальність дослідження обумовлена потребою у вдосконаленні методичних підходів до розвитку функціональних резервів організму дітей молодшого шкільного віку та формування витривалості як базової якості в системі багаторічної підготовки. У дослідженні взяли участь 86 плавців, які були розподілені на контрольну та експериментальну групи. Програма, що апробовувалася в експериментальних групах, включала інтервальні фізичні вправи різної інтенсивності, засоби функціонального тренування, розвиток швидкісно-силових, координаційних і аеробних якостей. Застосовано педагогічне тестування, спостереження та математико-статистичну обробку результатів. Показники фізичної підготовленості оцінювалися за результатами бігу на 30 м, човникового бігу 4×9 м, стрибка в довжину з місця, нахилу тулуба вперед, підтягувань, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба за 30 с. За результатами дослідження встановлено, що у спортсменів експериментальної групи відбулися статистично достовірні покращення у більшості контрольних вправ (p<0,05; p<0,01), що свідчить про ефективність впровадженої програми. Динаміка у контрольних групах була менш вираженою та статистично недостовірною. Отримані результати підтверджують доцільність застосування інтервального навантаження як засобу підвищення функціональної підготовленості юних плавців на ранньому етапі спортивної спеціалізації.