Сучасні тенденції функціонування категорії депреціативності та їх вплив на методику викладання польської мови як іноземної

Анотація

Метою статті є встановлення особливостей використання депреціативних – недепреціативних форм чоловічоособових іменників у сучасній польській мові та їх застосування у методиці викладання польської мови як іноземної. Для досягнення мети було виконано наступні завдання: здійснено аналіз словникової дефініції терміна депреціативність та його визначення мовознавцями; встановлено особливості категорії депреціативності у польській мові та їхнє відображення у словниках і мовних консультаціях; визначено чинники, задля яких необхідність обізнаності з цим питанням студентів, що вивчають польську мову, є необхідною.

Методи. У процесі дослідження було використано описовий метод, метод аналізу словникових дефініцій, метод граматичного аналізу.

 Результати дослідження. Категорія депреціативності тісно пов’язана з категорією роду та з розрізненням чоловічоособових і нечоловічоособових іменників при творенні форм називного та кличного відмінків множини. Сутність категорії депреціативності полягає у творенні називного та кличного множини чоловічоособових іменників за аналогією до нечоловічоособових з метою вираження недоброзичливості, зневаги, презирства тощо. Вивчення категорії депреціативності є важливою складовою у курсі польської мови як іноземної, оскільки воно сприяє кращому розумінню комінікативних намірів мовців та покращенню комунікативних навичок учня.

Висновки. Сучасні словники більш регулярно подають депреціативні та недепреціативні форми, що в певній мірі ускладнює користання ними й правильний вибір форми називного та кличного відмінка множини іменників чоловічоособового роду. Попри спробу сучасних словників систематизувати подання депреціативних та непрецативних форм, не для всіх іменників наведено ці форми, а багатозначність певної категорії іменників ускладнює охоплення усіх можливих парадигм. Крім того, у польській граматиці існують іменники, що традиційно мають негативне забарвлення й первинно не посідали недепреціативних форм. У сучасних словниках парадигма більшості іменників такого типу містить недепреціативні форми, однак існують сумніви щодо їх використання у живому мовленні. Це підтверджують також цитовані тексти, у яких відсутні ці форми.