Порівняльний аналіз доступності популярних віртуальних навчальних платформ для учнів з особливими освітніми потребами (WCAG 2.1 та UDL)

Анотація

Метою статті є здійснення комплексного порівняльного аналізу доступності популярних віртуальних навчальних платформ для учнів з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти на основі поєднання технічних критеріїв стандарту WCAG 2.1 та педагогічних принципів універсального дизайну навчання (UDL). Дослідження спрямоване на визначення переваг та недоліків доступності цифрових освітніх середовищ та обґрунтування напрямів їх подальшого вдосконалення в умовах інклюзивного навчання. Дослідження проведено на базі закладу загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання. Застосовано комбіновану методологію, що включала педагогічне спостереження, аналіз навчальної діяльності учнів з різними категоріями особливих освітніх потреб, експертне оцінювання відповідності платформ стандартам WCAG 2.1 і принципам UDL, а також кількісне опрацювання емпіричних даних. Для порівняльного аналізу використано інтегровані показники доступності, обчислені на основі формалізованих індикаторів. У статті проаналізовано доступність платформ Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams та інструмента доповненої реальності AR Book. Отримані результати засвідчили нерівномірний рівень доступності цифрових середовищ та відсутність прямої кореляції між технічною відповідністю стандартам WCAG 2.1 і педагогічною доступністю за принципами UDL. Виявлено, що платформи з вищими інтегрованими показниками доступності забезпечують більшу самостійність учнів з особливими освітніми потребами та зменшують потребу у постійній педагогічній підтримці. Обґрунтовано доцільність використання інтегрованого показника доступності для об’єктивного порівняння різних типів цифрових освітніх рішень. Доступність віртуальних навчальних середовищ доцільно розглядати як багатовимірну характеристику, що формується у взаємодії технічних, педагогічних та управлінських чинників. Результати дослідження підтверджують необхідність переходу до системного підходу у виборі й використанні цифрових платформ та формування інклюзивної цифрової екосистеми школи, а також потребу для вдосконалення нормативних аспектів освіти.