Формування мовленнєвої активності у дітей-білінгвів за допомогою діагностичної методики CELF-5

Автор(и)

  • Лариса Валентинівна Арнаутова кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, 65000, Україна https//orcid.org/0000 –0002 –1844 –0878

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19266744

Ключові слова:

діти-білінгви, мовленнєва активність, порушення мовленнєвого розвитку, діагностична методика CELF-5

Анотація

Анотація. У статті розглянуто проблему білінгвізму, що є поширеним явищем, оскільки глобалізація, міграційні процеси та культурна інтеграція сприяють формуванню двомовного середовища. Засвоювання двох мовних систем може призводити до змішування мов, граматичних труднощів, проблем з писемним мовленням та фонетичних особливостей, таких як акцент або нечітка артикуляція. При правильному підході двомовність може стати потужним інструментом для розвитку когнітивних здібностей, соціальних навичок та культурної свідомості дитини. Мета дослідження – активізація мовленнєвої діяльності у дітей-білінгвів з порушенням мовного розвитку із застосуванням діагностичної методики CELF-5. Методи. Нами була використана діагностична методика CELF-5, яка дозволяє оцінити різні аспекти мовленнєвих навичок, розроблено та експериментально апробовано розвивальну програму з активізації мовленнєвої діяльності у дітей-білінгвів з порушенням мови. Результати. Діагностика мовленнєвого розвитку показала позитивний вплив білінгвізму на розвиток когнітивних функцій, зокрема пам’яті, уваги, критичного мислення і гнучкості мовлення. Проте у дітей-білінгвів із різними діагнозами спостерігаються специфічні мовленнєві труднощі, пов’язані з індивідуальними особливостями порушень. Початкові результати показали низький рівень сформованості мовних структур у більшості дітей – середній показник виконання тестових завдань складав 40-45% від вікової норми. Після реалізації корекційної програми спостерігалося суттєве підвищення результатів: загальний мовленнєвий показник зріс у середньому на 35-40%. Кількість дітей із «затримкою» мовленнєвого розвитку скоротилася до 40%, а «нормальний» рівень мовленнєвих навичок спостерігався у 60% вибірки. Висновки. Втілення отриманих результатів у практику дає можливість удосконалити систему дошкільної мовленнєвої освіти, сприяє інтеграції україномовного контенту в щоденне життя дитини та підвищує її готовність до шкільного навчання.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-28

Як цитувати

Арнаутова, Л. В. (2026). Формування мовленнєвої активності у дітей-білінгвів за допомогою діагностичної методики CELF-5. Педагогічна Академія: наукові записки, (28). https://doi.org/10.5281/zenodo.19266744

Номер

Розділ

Корекційна педагогіка