РОЛЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ ТА ВПРОВАДЖЕННІ КАДРОВОЇ АВТОНОМІЇ

Анотація

Упровадження кадрової автономії у закладах освіти потребує не лише комплексного висвітлення теоретичних засад управління людськими ресурсами, але й практичних рішень керівників стосовно кадрової політики закладу освіти, а також опису інноваційних управлінських практик, пропозицій щодо формування високопрофесійних, конкурентоспроможних, творчих колективів. У статті на основі аналізу діяльності закладів загальної середньої освіти в місті Кривий Ріг у 2024-2025 роках визначено та схарактеризовано роль керівника закладу освіти у формуванні та впровадженні кадрової автономії. Установлено, що кадрова стратегія базується на принципах: зайнятості, навчання, оплати праці, трудових відносин, добробуту. Формування кадрової політики дозволяє керівнику закладу освіти наступне: своєчасно та якісно укомплектувати заклад працівниками; ефективно використовувати трудові ресурси за їх кваліфікацією; створити умови, за яких працівники відчуватимуть задоволення від роботи; зберігати позитивний мікроклімат у колективі. Визначено причини необхідності впровадження у закладі освіти кадрової політики: формування високого рівня відповідальності у працівників; використання різних форм трудових договорів; актуалізація безперервного навчання працівників, підвищення рівня їхньої професійної компетентності, спрямування роботи на результат. Для отримання емпіричних даних щодо ставлення до автономізації закладу освіти, його кадрової автономії та визначення ролі керівника у цьому процесі нами було проведено опитування керівників (42 особи), педагогічних працівників (1022) та батьків здобувачів освіти (6684) в 45 закладах загальної середньої освіти Кривого Рогу. Визначено, що роль керівника у впровадженні кадрової автономії закладу освіти надзвичайно важлива: саме керівник несе персональну відповідальність за кадрові рішення, спрямовує команду на формування кадрової політики та управлінської культури на підґрунті підтримки, командної роботи, лідерства, рефлексії та саморефлексії, ініціативності, креативності, сприяє професійному зростанню педагогічних кадрів. Ефективність трансформації освіти загалом, її результативність залежить від успішного впровадження автономізації закладів освіти, від залученості до цього процесу керівників, педагогічного колективу, здобувачів освіти та їхніх батьків, усієї територіальної громади. Постійний моніторинг якості освітніх послуг, системний аналіз сучасного стану управління освітою на всіх рівнях сприятиме подальшій розбудові української освіти.