Трансформація критичного мислення здобувачів вищої освіти через інтеграцію генеративних моделей штучного інтелекту

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним упровадженням генеративних моделей ШІ в систему вищої освіти, що супроводжується зміною характеру пізнавальної діяльності здобувачів та потребує переосмислення підходів до формування критичного мислення. В умовах надлишку згенерованої інформації особливого значення набувають здатність до її оцінювання, інтерпретації та обґрунтованого використання, що визначає якість освітніх результатів. Метою статті є з’ясування особливостей трансформації критичного мислення здобувачів вищої освіти та обґрунтування підходів до його розвитку за умов інтеграції генеративних моделей ШІ в освітній процес. Методи дослідженняґрунтуються на застосуванні теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу наукових джерел, логіко-аналітичного підходу до інтерпретації когнітивних процесів, а також порівняльного аналізу сучасних освітніх практик використання ШІ. У результаті дослідження уточнено сутність критичного мислення в умовах використання ШІ та виявлено зміну його функціонального навантаження від пошуку інформації до її оцінювання та смислової інтеграції. Проаналізовано вплив генеративних моделей ШІ на структуру когнітивних процесів, що проявляється в перерозподілі інтелектуальних зусиль, зростанні ролі аналітичних і рефлексивних операцій та ускладненні процесів прийняття рішень. Обґрунтовано підходи до інтеграції ШІ у формування критичного мислення, які передбачають організацію навчальної діяльності навколо аналізу, зіставлення та верифікації згенерованого контенту. Виявлено ключові проблеми, серед яких когнітивна залежність від ШІ, ризик поверхового засвоєння знань, трансформація характеру помилок і невизначеність підходів до оцінювання результатів навчання. Висновки. Доведено, що розвиток критичного мислення в умовах використання ШІ забезпечується за умови його цілеспрямованої педагогічної інтеграції, орієнтованої на активну інтелектуальну діяльність здобувачів, рефлексію та роботу з альтернативними варіантами інформації. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних моделей інтеграції ШІ, визначенням індикаторів оцінювання критичного мислення та емпіричною перевіркою ефективності їх застосування в освітній практиці.