Цифрові технології як інструмент реалізації інтегрованого підходу до професійної підготовки магістрів біотехнології в умовах змішаного навчання

Abstract

У статті розглядається модель використання цифрових технологій як ефективний інструмент передачі знань у контексті інтегрованого підходу у викладанні дисципліни професійного спрямування. Мета дослідження - теоретично проаналізувати ефективність використання цифрових технологій як інструменту реалізації інтегрованого підходу у професійній підготовці магістрів-біотехнологів в умовах змішаного навчання (на прикладі викладання дисципліни «Сучасні методи дослідження біологічних об’єктів»). Методи.Дослідження проводилося на кафедрі хімії ліків та лікарської токсикології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Методологічною основою дослідження став інтегрований підхід до викладання, реалізований за допомогою цифрових технологій. Навчальний процес був організований у форматі змішаного навчання, що поєднував традиційне аудиторне навчання з дистанційним компонентом. Для цифрової підтримки навчання використовувалася освітня платформа LikarNMU, яка забезпечує доступ до навчально-методичних матеріалів, інтерактивних завдань, інтерактивних освітніх ресурсів, комунікаційних інструментів та засобів оцінювання результатів навчання. Результати.Теоретично обґрунтовано сутність інтегрованого підходу та визначено його роль у формуванні професійних компетентностей здобувачів вищої освіти. В цьому контексті описано засоби обміну інформацією для різних компонентів вивчення дисципліни, зокрема освітні платформи, засоби візуалізації даних, засоби комунікації тощо, за умов змішаної форми навчання. Проаналізовано дидактичний потенціал цифрових інструментів, зокрема віртуальних лабораторій та хмарних сервісів. Підкреслюється, що ці інструменти переважно реалізують асинхронну комунікацію, що зумовлено використанням клієнт-серверної архітектури як базового принципу функціонування глобальної системи взаємопов’язаних мереж. Показано, що поєднання інтегрованого підходу зі змішаним навчанням забезпечує формування цілісної системи професійних компетентностей, необхідних для діяльності у сфері біотехнології, біомедицини та фармацевтики, а також підвищує конкурентоспроможність випускників на сучасному ринку праці. Імплементація зазначеного підходу зумовлює необхідність трансформації традиційних педагогічних практик, модернізації дидактичних моделей, цифровізації навчально-методичного забезпечення, а також впровадження інструментів автоматизації освітніх процесів. Висновки. Подальше вдосконалення інтегрованого підходу пов’язане із впровадженням технологій штучного інтелекту, використанням адаптивних освітніх платформ та розбудовою міждисциплінарних цифрових освітніх середовищ. Водночас наголошується, що поряд із перевагами асинхронних форм взаємодії зберігається актуальність синхронних способів передачі знань, які набувають нових форм у цифровому середовищі.