Місце будівництва власного здоров’я у підвищенні ефективності діяльності фізичного терапевта, ерготерапевта

Анотація

У відомих нам публікаціях вже окреслений і більш-менш визначений зміст професійних компетентностей фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, який фіксує позицію останніх як суб’єкта співпраці, а позицію клієнта – як об’єкта докладання зусиль цих фахівців. Але увага все ще не приділяється темі підвищення суб’єктності клієнта, який своєю діяльністю з будівництва власного здоров’я може суттєво впливати на свій стан. Мета роботи – теоретично обґрунтувати місце будівництва власного здоров’я клієнтів у підвищенні ефективності спільної діяльності разом з фізичним терапевтом, ерготерапевтом. У дослідженні використано методи дослідження: вивчення та узагальнення даних літературних джерел, а також абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Результати свідчать, що будівництво власного здоров’я створює перспективи посилення можливостей офіційної медицини за рахунок залучення особливим чином вихованої і освіченої людини до вирішення, разом з фізичним терапевтом, ерготерапевтом, проблеми поліпшення свого психофізичного стану. Питання про оволодіння здоров’ям може бути поставлене до порядку денного тільки тією людиною, у тому числі неповносправною, яка не лише сумлінно співпрацює з фізичним терапевтом, ерготерапевтом, але й розвивається, докладає власних зусиль до бажаних само змін. Майбутній будівничий власного здоров’я, виходячи у простір мислення, сприймає й актуалізує цінності та ідеї досягнення здорового стану, замислюється про те, до якого стану свого здоров’я він прагне. А вже потім, розпочинаючи практику будівництва здоров’я разом з фахівцем, формує нові програми життєдіяльності і змінений, покращений зміст та якість життя. Таким чином, «творення здоров’я» — це цілком виразна відповідь педагогіки на вимогу принципу epimelia (турботи про себе), спрямована на вдосконалення змісту освіти фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Висновки дослідження підкреслюють важливість пере самовизначення фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Їм належить зайняти незвичну поки що позицію наставників щодо своїх клієнтів, які спрямовують свої зусилля не на те, щоб забезпечувати їх educare («виховання»), але на те, щоб сприяти educere («виведенню») клієнтів до розвитку у ході співпраці з цими фахівцями.