Особливості навчально-тренувального процесу спортсменів-аматорів у неолімпійських програмах тріатлону (за результатами соціологічного дослідження)

Анотація

Дослідження зосереджене на аналізі теоретичних аспектів навчально-тренувального процесу спортсменів-аматорів, що беруть участь у неолімпійських програмах триатлону, на сучасних методологічних підходах до побудови тренувальних програм, на їх адаптацію до індивідуальних особливостей спортсменів-аматорів та впливу інноваційних технологій на ефективність фізичної підготовки. Особливості підготовки спортсменів-аматорів у триатлоні обумовлені необхідністю балансування між тренуваннями, професійною діяльністю та іншими життєвими аспектами, саме тому ефективна побудова навчально-тренувального процесу ґрунтується на персоналізованому підході, що враховує рівень фізичної підготовленості, вікові особливості, можливості адаптації до навантажень і мотиваційні чинники. Значну роль у сучасному триатлоні відіграють інноваційні, цифрові технології, які забезпечують ефективний моніторинг показників фізичного та функціонального стану спортсмена, також рівень навантажень та показники прогресу. Використання спеціалізованих платформ і спортивних гаджетів дозволяє контролювати функціональний стан спортсменів, оптимізувати тренувальні плани та адаптувати їх у режимі реального часу відповідно до індивідуальних потреб. Актуальним на сьогодні повстає питання у необхідності комплексного підходу до організації навчально-тренувального процесу спортсменів-аматорів у триатлоні, що поєднує традиційні методи фізичної підготовки з інноваційними технологічними рішеннями та збалансоване використання клубних тренувань, самостійної роботи та інтерактивного супроводу, що дозволяє спортсменам-аматорам досягати оптимального рівня фізичної підготовленості. Мета: визначити особливості структури навчально-тренувального процесу спортсменів-аматорів у неолімпійських програмах триатлону в умовах приватних спортивних клубів. Методи: аналіз науково-методичної літератури, нормативної бази, соціологічне опитування, аналіз даних, статистичний метод. В опитуванні брали участь 10 спортсменів-аматорів віком 35–39 років. Результати: було встановлено, що організація навчально-тренувального процесу спортсменів-аматорів у неолімпійських програмах триатлону потребує інтеграції інноваційних підходів щодо фізичної підготовки, враховуючи особливості вікової групи спортсменів, їхні індивідуальні особливості та умови тренувань. Відповідно проведеного соціологічного опитування було встановлено, що 72,7% спортсменів-аматорів обирають планування навчально-тренувального процесу згідно зі змаганнями неолімпійської програми триатлону, на  дистанціях: «Half Ironman»(1,9 км. плавання, 90 км. велосипедна дисципліна, 21,1 км. біг) та «Ironman» (3,8 км. плавання, 180 км. велосипедна дисципліна, 42,2 км. біг). Наступні 27,3% опитуваних надають перевагу середнім змагальним дистанціям («Olympic distance» - 1,5 км. плавання, 40 км. велосипедна дисципліна, 10 км. біг) та спринтерським дистанціям («Sprint» - 0,75 км. плавання, 20 км. велосипедна дисципліна, 5 км. біг). Усі учасники соціологічного опитування відводять час на тренування у приватних спортивних клубах з частотою від 3 до 5 разів на тиждень. Також більшість спортсменів-аматорів планують додатково витрачати час на самостійні тренування від 16 до 20 годин на тиждень, у форматі онлайн-тренувань та за допомогою використання спортивних платформ для моніторингу результатів (мобільні додатки, спортивні гаджети, тощо). Також, слід зазначити, що переважна більшість респондентів мають середній рівень фізичної та спеціальної підготовки, що свідчить про необхідність оптимізації навчально-тренувальних програм.

Висновки: отримані дані свідчать про необхідність персоналізованого підходу щодо структури навчально-тренувального процесу спортсменів-аматорів у неолімпійських програмах триатлону, індивідуалізації методів фізичної підготовки та використання сучасних, інноваційних технологій моніторингу фізичних показників триатлоністів.