Досвід і перспективи викладання іспаномовних літератур у контексті гуманітарної освіти в Україні: приклад Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Анотація

У статті описується педагогічний досвід викладання іспаномовних літератур на факультеті іноземних мов Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, яке здійснює кафедра романо-германської філології. Історія іспаномовних літератур читається протягом двох семестрів: «Література Іспанії» (VI сем.) та спецкурс «Історія літератур іспаномовних країн Америки» (VII сем; наголошено існування такого курсу лише в Каразінському університеті). Робиться акцент на історичній першості в Україні ХНУ ім. В. Н. Каразіна у деяких аспектах пробудження інтересу до цього мовно-культурного континууму. Роз’яснюється, чому обрано назву «Література Іспанії», а не «Іспанська література», та чому вжито термін «іспаномовні літератури Америки» замість звичнішого «латиноамериканська література». Подаються детальна структура обох курсів та список обраних автором статті письменників і творів, яким приділена окрема увага в межах обох дисциплін, а прочитання тих творів є обов’язковим. Підкреслюється необхідність викладання історії літератури досить специфічних для українського здобувача вищої освіти країн не як чисто хронологічної зміни епох та імен, а як збереження й розвиток національної традиції, що спрятиме підвищенню міжкультурної компетентності студентів. Наголошена необхідність перевірки на лекціях прочитаного студентами історико-літературного матеріалу іспанською мовою та доцільність (задля оптимізації контролю) проведення коротких тестів на знання прочитаних художніх текстів; при цьому для домашнього прочитання даються лише прозові та драматургічні твори, а важливі приклади текстів поетичних аналізуються безпосередньо на заняттях у рамках комунікативного підходу. Наводиться тематика таких тестів та подаються приклади (в перекладі на українську мову) поставлених питань із необхідними для читачів статті – не іспаністів коментарями. Особлива увага приділена труднощам у викладанні історії іспаноамериканських літератур через наявність великої кількості досить різних, попри єдність мови, національних традицій, через що огляд літератури за окремими країнами не видається доцільним.