Статистичне обгрунтування норм тестів з вправності поводження зі зброєю у початковій загальновійськовій підготовці

Анотація

Анотація. Стаття присвячена статистичному обґрунтуванню норм тестів вправності поводження зі зброєю в межах початкової загальновійськової підготовки молоді. Метою статті – уточнення нормативів для трьох контрольних вправ: «Розбирання та збирання пістолета» (пневматичний Sig Sauer Air 1911), «Розбирання та збирання автомата Калашникова» та «Розбирання та збирання помпової рушниці». Методи. Для аналізу використано статистичні методи, зокрема тест Шапіро-Уїлка для перевірки нормальності розподілу, визначення перцентилів (20-й, 40-й, 60-й, 80-й) для встановлення п’ятирівневої шкали оцінювання (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий), а також кореляцію Спірмена для виявлення зв’язків між результатами, віком і статтю. Результати. Участь у дослідженні взяли 30 дітей і підлітків віком 10–17 років, які займаються стрілецьким хортингом у Запорізькому осередку Національної федерації стрілецького хортингу України. Учасники були поділені на три вікові групи (10–12, 13–15, 16–17 років) і проходили тренування за авторською навчальною програмою військово-патріотичного спрямування. Збір даних проводився на початку та наприкінці дослідження, що дозволило оцінити динаміку зміни показників вправності. Результати показали, що розподіл даних не є нормальним, що обґрунтовує використання непараметричних методів. Встановлено межі рівнів для кожної вправи, наприклад, для пістолета: високий рівень – менше 31,69 с, низький – більше 45,43 с. Кореляційний аналіз виявив значущий зворотний зв’язок між віком і часом виконання вправ (r = –0,51…–0,66), що свідчить про покращення моторики та координації у старших учасників. Водночас стать не впливає на результати (r = –0,001…+0,163). Аналіз за віковими групами показав суттєву різницю у вправності між групою 10–12 років і старшими групами, тоді як між групами 13–15 і 16–17 років різниця незначна. Висновки. Отримані результати дозволяють створити об’єктивну систему оцінювання вправності поводження зі зброєю, адаптовану до вікових особливостей. Запропоновані нормативи є гнучкими, враховують фізіологічні особливості та статистичний розподіл даних, що сприяє підвищенню валідності оцінювання та мотивації учасників. Дослідження підкреслює необхідність подальшого вдосконалення методик початкової загальновійськової підготовки з урахуванням обмежених ресурсів і бойового контексту.