Академічна доброчесність у контексті використання інструментів штучного інтелекту для формування письмової компетентності здобувачів вищої освіти

Анотація

Анотація. Стаття спрямована на виявлення можливостей і обмежень використання інструментів штучного інтелекту у процесі формування письмової компетентності студентів вищої школи з урахуванням принципів академічної доброчесності. Використано міждисциплінарний підхід, що поєднав аналіз чинної нормативно-правової бази України, порівняння університетських політик провідних закладів США та Європи, систематизацію наукових досліджень 2023-2025 рр., а також узагальнення рекомендацій Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації щодо відповідального впровадження технологій ШІ. Для структурування матеріалу застосовано методи контент-аналізу, класифікації та синтезу. Дослідження показало, що використання генеративних алгоритмів у навчанні має амбівалентний ефект: з одного боку, вони підвищують якість письма (покращення граматики, правопису, організації тексту, розвиток словникового запасу, зростання мотивації, швидший доступ до джерел та персоналізований зворотний зв’язок), а з іншого - створюють ризики плагіату, фабрикації та втрати авторської індивідуальності. Водночас вони потребують перевірки результатів, оскільки властиві «галюцинації» та не існуючі цитати. Університетські практики США та Європи продемонстрували різні підходи: від суворих заборон (University of Missouri) до гнучких моделей із акцентом на прозорість і розвиток критичного мислення (Cornell, Oxford, Harvard, AAC&U). На основі цього запропоновано низку рекомендацій для студентів: уточнення політики курсу перед застосуванням ШІ; використання ШІ лише як допоміжного інструменту; перевірка фактів і посилань; прозоре цитування у випадку залучення алгоритмів; захист конфіденційних даних; розвиток медіаграмотності для критичної оцінки результатів роботи моделей. Важливим здобутком є адаптація рекомендацій МОН і Міністерства цифрової трансформації (2025) до конкретної освітньої спеціалізації, що забезпечує практичну цінність дослідження. Запропоновані у статті результати дозволили не лише окреслити переваги та ризики використання ШІ у вищій школі, а й сформувати прикладні рекомендації, здатні мінімізувати прояви академічної недоброчесності. Практичне значення роботи полягає в створенні системи орієнтирів для студентів ЗВО, яка може бути інтегрована у навчальні програми та локальні політики університетів. Ключові слова: університетські політики, цифрові інструменти, покращення граматики, переклад тексту, генерація ідей; достовірність інформації.