Інтерактивна підтримка освітнього процесу в умовах воєнного стану: досвід розробки та впровадження Telegram-бота

Автор(и)

  • Ганна Миколаївна Алєксєєва к. пед.н., доцент, доцент кафедри комп’ютерних технологій та інформатики факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету, тимчасово переміщеного в м. Запоріжжя, 69000, Україна https://orcid.org/0000-0003-3204-3139
  • Андрій Сергійович Щербак здобувач магістрант факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету, тимчасово переміщеного в м. Запоріжжя, 69000, Україна https://orcid.org/0009-0000-7374-4797
  • Лариса Василівна Горбатюк к. пед.н., доцент, доцент кафедри комп’ютерних технологій та інформатики факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету, тимчасово переміщеного в м. Запоріжжя, 69000, Україна https://orcid.org/0000-0002-0584-7708
  • Олександр Сергійович Овсянніков к. пед.н., доцент, доцент кафедри комп’ютерних технологій та інформатики факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету, тимчасово переміщеного в м. Запоріжжя, 69000, Україна https://orcid.org/0000-0003-4972-3472

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17216177

Ключові слова:

Telegram-бот, професійна освіта, дистанційне та змішане навчання, безпекові оповіщення, навчальна аналітика

Анотація

Анотація: У статті обґрунтовано потребу інтерактивної підтримки освітнього процесу у професійній освіті в умовах дистанційного/змішаного навчання та воєнного стану. Запропоновано модель інтеграції Telegram-бота як «тонкого комунікаційного шару», що консолідує розклад, дедлайни, довідкові ресурси, університетські події та безпекові оповіщення без дублювання функцій LMS/EMS. Модель спирається на принципи системності, модульності, доступності та інформаційної безпеки і містить алгоритм упровадження (налаштування ролей і сценаріїв, регламенти комунікації, метрики оцінювання сервісних і навчальних ефектів). Методологічну основу становлять аналіз наукової й методичної літератури, порівняльне зіставлення цифрових сервісів, дизайн-орієнтоване проєктування та пілотна апробація на базі Бердянського державного педагогічного університету із використанням поведінкових логів, опитувань здобувачів і викладачів та навчальної аналітики. Особливу увагу приділено адаптації бот-сценаріїв до дисциплін цифрового профілю (розклад і нагадування, трекінг лабораторних і проєктних робіт, швидкі форми зворотного зв’язку, оповіщення про загрози). Показано, що рішення підвищує керованість сервісної комунікації, знижує фрагментацію каналів, сприяє своєчасності виконання завдань і скорочує час поширення критичної інформації. Подано методичні рекомендації щодо тону, частоти та структури повідомлень, а також критерії оцінювання результативності інтеграції. Перспективи подальших досліджень пов’язані з мультисайтовими реплікаціями, глибшою інтеграцією через API, персоналізацією комунікацій і виваженим використанням ШІ-компонентів із дотриманням етичних вимог.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-28

Як цитувати

Алєксєєва, Г. М., Щербак, А. С., Горбатюк, Л. В., & Овсянніков, О. С. (2025). Інтерактивна підтримка освітнього процесу в умовах воєнного стану: досвід розробки та впровадження Telegram-бота. Педагогічна Академія: наукові записки, (22). https://doi.org/10.5281/zenodo.17216177

Номер

Розділ

Педагогічна освіта