Роль психологічної стійкості у формуванні професійної готовності студентів-медиків
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.17253931Ключові слова:
психологічна стійкість, медична освіта, вигорання, саморегуляція, освітнє середовище, наставництво, академічна успішністьАнотація
Анотація: Мета. Дослідження спрямоване на обґрунтування значущості психологічної стійкості (resilience) як ключового чинника успішності освітнього процесу у студентів медичних університетів, визначення провідних факторів її формування та аналіз педагогічних стратегій, здатних забезпечити її розвиток у сучасних умовах медичної освіти. Методи. Використано аналітичний та порівняльний підходи до вивчення наукової літератури, що охоплює систематичні огляди, експериментальні дослідження та концептуальні моделі, опубліковані у 2010–2025 рр. Для досягнення мети проведено критичний аналіз джерел із педагогіки, психології та медичної освіти, що висвітлюють зв’язок між стійкістю студентів, ризиком вигорання, академічною успішністю та професійним становленням. Результати. Психологічна стійкість виявлена як динамічний, багатокомпонентний феномен, що інтегрує індивідуальні, соціальні та організаційні чинники. Доведено, що високий рівень resilience асоціюється з нижчим ризиком емоційного виснаження, кращими академічними результатами та більшою мотивацією до навчання. Встановлено, що найбільш ефективними є комплексні стратегії, які поєднують індивідуальні інтервенції (майндфулнес, техніки саморегуляції, когнітивно-поведінкові підходи) та системні зміни (оптимізація навчальних планів, наставницька підтримка, створення позитивного освітнього клімату). Підкреслено, що формування resilience у студентів-медиків не може бути випадковим процесом, воно потребує цілеспрямованої роботи на всіх рівнях освітньої системи. Окрему увагу приділено ролі викладачів, які є провідними агентами змін та формують сприятливе середовище для розвитку стійкості. З’ясовано, що наявні дослідження характеризуються розрізненістю у підходах до вимірювання resilience, переважанням перехресних дизайнів та браком довготривалих багатоцентрових інтервенційних досліджень, що обмежує узагальненість висновків. Висновки. Розвиток психологічної стійкості у студентів-медиків виступає необхідною умовою підвищення якості професійної підготовки, профілактики вигорання та збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів. Комплексний підхід, який поєднує особистісні ресурси з інституційною підтримкою, забезпечує найбільш відчутні результати. Подальші наукові пошуки мають бути спрямовані на розробку єдиних методичних підходів до оцінки resilience, довготривалі інтервенційні дослідження та адаптацію педагогічних моделей до різних культурних і соціально-економічних контекстів.##submission.downloads##
Опубліковано
2025-09-30
Як цитувати
Лотоцька, О. В., Крицька, Г. А., Лотоцький, В. В., Данчишин, М. В., & Сван, О. Б. (2025). Роль психологічної стійкості у формуванні професійної готовності студентів-медиків. Педагогічна Академія: наукові записки, (22). https://doi.org/10.5281/zenodo.17253931
Номер
Розділ
Теорія і методика професійної освіти
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олена Володимирівна Лотоцька, Галина Анатоліївна Крицька, Віктор Васильович Лотоцький, Мар’яна Володимирівна Данчищин, Ольга Борисівна Сван

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.