Розроблення інтерактивних освітніх платформ для моделювання швидкості виділення СО2 під час бродіння

Анотація

У статті розглянуто впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійну підготовку здобувачів вищої освіти природничого профілю. Особливу увагу приділено створенню інтерактивної освітньої платформи для моделювання швидкості виділення вуглекислого газу (СО₂) під час бродіння як ефективного засобу візуалізації біохімічних явищ. Метою дослідження є розроблення, програмна реалізація та педагогічна апробація інтерактивної навчальної платформи, що забезпечує моделювання процесу бродіння в реальному часі з можливістю спостереження за динамікою виділення CO₂ та зміною параметрів середовища. Методи. У дослідженні застосовані технології HTML5, JavaScript і Python для побудови симуляційного середовища, інтеграції даних від сенсорів СО₂ та втіленні алгоритмів обчислення швидкості бродіння. Педагогічний аспект дослідження здійснено через аналіз ефективності застосування платформи в освітньому процесі, спостереження за навчальною активністю студентів та оцінювання рівня сформованості відповідних компетентностей. Результати. Використання інтерактивної освітньої платформи дало змогу забезпечити системне відтворення процесу бродіння, що слугувало кращому розумінню взаємозв’язку між параметрами середовища та швидкістю виділення СО₂. Упровадження цифрового симуляційного середовища підвищило пізнавальну активність і дослідницьку мотивацію студентів, розширило можливості самостійного аналізу біохімічних явищ і сприяло розвитку аналітичного мислення. Узагальнення результатів педагогічного експерименту підтвердило успішне застосування розробленої платформи у формуванні цифрової компетентності майбутніх фахівців природничого профілю. Висновки. У ході дослідження було доведено ефективність створеної інтерактивної освітньої платформи як дидактичного інструменту університетського рівня освіти. Її використання передбачає інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес природничих дисциплін, сприяє розвитку цифрової грамотності та дослідницьких компетентностей студентів. Отримані результати засвідчують перспективність подальшого вдосконалення подібних цифрових інструментів для підтримки дистанційних і змішаних форматів навчання.