Мовні курси як складова неформальної системи освіти України

Анотація

Метою статті є аналіз сучасного стану функціонування мовних курсів у неформальній освіті України та виявлення основних проблем та обмежень серед чинних підходів до формування іншомовної комунікативної компетентності (ІКК) в умовах мовних курсів. Цілями статті є аналіз сучасного стану мовних курсів у неформальній освіті України та виявлення основних проблем і напрямів їх удосконалення для ефективного формування іншомовної комунікативної компетентності слухачів. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням потенціалу мовних курсів (МК) — осередків неформальної освіти, у зв'язку із ростом попиту на вивчення іноземних мов серед народонаселення за останні роки на фоні вимушеного переїзду через військовий стан в Україні (починаючи з 2022 року) та для обслуговування комунікативної потреби мовця для навчання, роботи та якісної реалізації соціокультурної функції виучуваної мови в іншомовному середовищі. Для дослідження використано комплекс теоретичних і емпіричних методів. Теоретичні методи включають аналіз наукових джерел, законодавчих та нормативно-правових актів, рекомендацій МОН України та матеріалів Урядового порталу. До емпіричних методів належать огляд і опис державних мовних курсів, їх порівняння, визначення недоліків, а також аналіз цілей і потреб слухачів. Дослідження засвідчило, що мовні курси організовані з урахуванням потреб слухачів, сприяють підвищенню рівня володіння мовою та розвитку автономності навчання. Встановлено, що МК виконують компенсаторну, професійну та соціокультурну функції. Результати дослідження: аналіз сучасного стану МК в Україні засвідчив зростання інтересу до вивчення іноземних мов, проте виявив дисбаланс між можливостями курсів та очікуваннями слухачів, які надають перевагу практично орієнтованим комунікативним програмам; з’ясовано, що підвищення частки онлайн-навчання на тлі активної цифровізації та обмежень очної участі посилює потребу в автономному та мотивованому навчанні з боку слухачів. У висновках констатується, що мовні курси функціонують як важливий сегмент неформальної освіти та доповнюють формальну систему, забезпечуючи надолуження мовних прогалин для громадян з чітко окресленими навчальними, релокаційними чи професійними потребами. Зростання попиту на МК в умовах війни актуалізує необхідність розроблення державної стратегії їх розвитку, уніфікації методичної бази та інтеграції технологічних рішень у навчальний процес. Здійснено огляд і типологізацію державних і приватних курсів, визначено їхні недоліки та окреслено можливі напрями удосконалення.