Роль інклюзивної фізичної культури та «зелених зон» у системі підтримки дітей з вадами слуху в умовах комбінованого стресу

Анотація

Період 2015–2025 років став часом фундаментальної трансформації системи фізичного виховання дітей з вадами слуху, зумовленої зміною парадигми від корекційно-педагогічної до реабілітаційно-безпекової. Вплив глобальних кризових чинників — пандемії COVID-19 та довготривалого воєнного й екологічного стресу — актуалізував пошук нових стратегій соціального захисту та психологічної підтримки цієї вразливої категорії молоджого покоління. Мета дослідження – наукове обґрунтування концептуальної трансформації системи фізичного виховання дітей з вадами слуху в умовах довготривалого комбінованого стресу. Методи дослідження: теоретичний аналіз та систематизація наукових даних, системний аналіз, герменевтичний аналіз нормативно-правової бази. Результати дослідження. Ідентифіковано три етапи розвитку наукового пізнання проблеми: базовий (стабілізаційний), модифікований (антикризовий/дистанційний) та глобально-трансформований (реабілітаційний). Встановлено, що сучасний етап (2022–2025 рр.) характеризується критичним впливом нейросенсорних чинників (вібраційне навантаження) та антропогенно-воєнних загроз на процес фізичного виховання дітей з вадами слуху. Обґрунтовано доцільність впровадження реабілітаційно-резилієнтної моделі, яка базується на використанні оздоровчо-рекреаційної активності у природному середовищі («зелених зонах») та застосуванні двоколійної моделі інклюзії для соціальної реінтеграції. Висновки. Доведено, що в умовах сучасних викликів адаптивний спорт трансформується у стратегічний засіб психологічної реабілітації, де здоровий спосіб життя виступає окремим, повноцінним компонентом системи підтримки дітей з вадами слуху.