Історія групи продовженого дня у просторі української освіти 1920–2020 рр.

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою висвітлити історію виникнення такої форми позаурочної діяльності як група продовженого дня (у подальшому – ГПД), з’ясувати її роль у контексті розвитку освіти України протягом 1920–2020 рр. Адже для сучасної української освіти, особливо в реаліях реформи «Нова українська школа» (у подальшому – НУШ), ГПД набуває не лише освітнього, а й соціального значення. Необхідність у висвітленні цієї теми також важлива для визначення подальшого розвитку сучасної української шкільної освіти. Метою статті є аналіз історичного поступу та визначення ролі ГПД для розвитку освіти в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного та культурно-історичного, порівняльного підходів, контент-аналізу та узагальнення результатів соціологічних досліджень. Це дало змогу висвітлити історію розвитку ГПД, дослідити динаміку змін, проаналізувати зміст і основні функції такої форми діяльності в контексті розвитку освіти України. Результати дослідження засвідчили, що майже за сто років свого існування ГПД зазнала певних трансформацій, набула нових сенсів, функцій і форм. Вони були суголосними до тих змін, які загалом відбувалися в системі української освіти зазначеного періоду. Доведено, що функціонування ГПД протягом тривалого часу неабияк сприяло підвищенню загального рівня освіти, самостійності, розвитку та вихованості учнівства. Також виявлено ключові проблеми, які впливали на ефективність такої форми позаурочної діяльності, а саме: недостатня кількість груп і приміщень, фінансування, кадрові та цифрові дисбаланси, недоцільність використання режиму дня, неякісне харчування, ідеологічна складова тощо. У висновках обґрунтовано, що наразі така форма позаурочної діяльності та організації освітнього процесу як ГПД є частиною соціокультурного та інклюзивного простору закладу освіти. Вона значною мірою впливає на результати навчальних досягнень, якість освіти, є потенціалом для подальшого розвитку та соціалізації учасників освітнього процесу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом реалізації реформи НУШ і впровадженням компетентнісного підходу, впливу пандемії Covid-19 і повномасштабного вторгнення Росії в Україну, які значною мірою вплинули на зміни в організації роботи та якості освіти в ГПД.