Булінг в освітньому середовищі університету: причини і наслідки

Анотація

Стаття представляє результати теоретичного аналізу наукових праць щодо проблеми булінгу в закладах вищої освіти. Дослідження мало на меті узагальнення, систематизацію та опис основних причин і наслідків булінгу в університетському середовищі. У роботі використано комплекс теоретичних методів (порівняння, зіставлення, аналіз, узагальнення, систематизація даних емпіричних досліджень) для визначення симптомів, проявів, різних типів причин, наслідків булінгу в закладі вищої освіти. У результаті дослідження з’ясовано, що ознаки університетського середовища, як-от ієрархічність, конкуренція, маргіналізація деяких соціальних груп в університетських спільнотах через гендерні, расові, етнічні, сексуальні належності провокує цькування на різних рівнях взаємодії учасників освітнього процесу: між здобувачами освіти, між здобувачами і викладачами, представниками адміністрації закладу. Булінг у вищій школі негативно впливає на академічні досягнення й успіхи здобувачів, спричиняє високий рівень невпевненості, тривоги, депресії, самотності, незадоволеності життям, провокує появу хворобливих фізичних та психічних симптомів у молодих людей, чинить руйнівний уплив на загальний клімат і атмосферу в закладі. Замовчування фактів булінгу призводить до того, що багато хто з молодих людей перестає бачити сенс у здобуванні вищої освіти. Визначено основні групи факторів, що провокують виникнення булінгу в університетському середовищі: психологічні (низька самооцінка здобувачів освіти; попередній досвід агресивної поведінки; нерозвинені соціально-емоційні навички; психічні травми агресора, які проявляються в заздрощах жертві цькування) та соціальні (групова динаміка; особливості університетської культури; соціальна нерівність). На основі рекомендацій дослідників антибулінгових програм зроблено висновок, що для ефективного попередження цькування в закладі вищої освіти повинна бути вироблена спеціальна антибулінгова політика, заснована на дисциплінарному, комплексному, системному й відновному підходах, також має здійснюватися різнопланова просвітницька робота, спрямована на інформування про причини, форми, наслідки булінгу та правову відповідальність за його вчинення. Корисною є систематична робота здобувачів вищої освіти із психологом, проведення навчальних тренінгів, у тому числі для представників адміністрації закладу освіти, застосування дисциплінарних методів покарання за булінг; розробка механізмів конфіденційних повідомлень про цькування.