Роль освіти дорослих у розвитку здоров’язбережувальної компетентності дорослих (на прикладі Великої Британії)

Анотація

Сучасні виклики у сфері громадського здоров’я, такі як старіння населення та зростання хронічних захворювань, вимагають формування у дорослих здоров’язбережувальної компетентності – інтегративної здатності до самостійного управління власним благополуччям. Мета статті – проаналізувати та систематизувати успішні практики розвитку цієї компетентності на прикладі неформальної освіти дорослих у Великій Британії. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: теоретичний аналіз, синтез та узагальнення; компаративний аналіз та метод структурного моделювання; прогностичний метод. Досліджено, що британський підхід до розвитку здоров’язбережувальної компетентності дорослих зосереджений на соціальних детермінантах здоров’я та розвитку їх самоефективності. Виділено та охарактеризовано три ключові моделі: програми самокерування (Expert Patient Programme), які підвищують самоефективність осіб із хронічними станами через пір-лідерство; курси з благополуччя та психічного здоров'я (Wellbeing Courses), що використовують неформальне навчання як превентивний засіб проти соціальної ізоляції; навчання цифровій грамотності для здоров’я, що усуває бар’єри у доступі дорослих до онлайн-сервісів національної системи охорони здоров’я. Ці практики демонструють, що освіта дорослих є потужним, ефективним, соціально спрямованим інструментом розвитку здоров’язбережувальної компетентності дорослих. На основі отриманих результатів дослідження було сформульовано низку рекомендацій, що можуть бути імплементовані у вітчизняну практику освіти дорослих.