«Міграційний чинник» у фаховій підготовці юристів

Автор(и)

  • Наталя Вікторівна Султанова доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Миколаївського університету кораблебудування імені адмірала Макарова; м. Миколаїв, Україна https://orcid.org/0000-0003-3510-4662
  • Інна Петрівна Рогальська-Яблонська доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної освіти Миколаївського університету кораблебудування імені адмірала Макарова; м. Миколаїв, Україна https://orcid.org/0000-0002-0970-7526

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18652934

Ключові слова:

мігранти, міграційний чинник, юристи, фахова підготовка юристів, компетенції, професійно-комунікативна компетентність, резильєнтність фахівця, заклади вищої освіти

Анотація

Анотація. Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню та аналізу функціональної ролі «міграційного чинника» у системі фахової підготовки майбутніх юристів до роботи з мігрантами в умовах сучасних суспільно-правових трансформацій. У роботі проаналізовано сучасний стан міграційних процесів, які в умовах глобалізації та актуальних безпекових викликів сьогодення набули екзистенційного значення, обґрунтовуючи запит на якісно нову модель правничої освіти. Розкрито сутність дефініції «міграційний чинник» як комплексної сукупності соціоправових трансформацій, що вимагають від фахівця не лише глибоких юридичних знань, а й високого рівня адаптивності та соціальної відповідальності. Авторами визначено структуру професійної готовності майбутнього юриста до роботи з мігрантами, яка інтегрує нормативно-правовий, психологічний, етико-деонтологічний та мовно-комунікативний компоненти. Підкреслено на об’єктивній необхідності переходу від суто формального правозастосування до людиноцентрованого підходу, що базується на розумінні ціннісної амбівалентності міграційного досвіду – дихотомії між соціальними втратами людини під час міграції та її потенційною інтеграцією в нове середовище. Акцентовано на важливості посилення психолого-педагогічної складової навчання, зокрема розвитку психоемоційної резильєнтності фахівця, здатності до емпатії та рефлексивного слухання у роботі з вразливими категоріями населення. Наголошено на тому, що ефективна міжкультурна взаємодія у міграційній сфері потребує інтенсифікації лінгвістичної підготовки здобувачів через впровадження інноваційних імерсивних технологій та опанування стратегій невербальної комунікації. Окрему увагу приділено аналізу етичних стандартів поведінки посадових осіб у межах міграційної політики та доведено потребу в їхній адаптації до реалій воєнного стану. Зроблено висновки щодо стратегічної доцільності модернізації освітньо-професійних програм шляхом впровадження спеціалізованих змістових модулів стосовно підготовки юристів до роботи з мігрантами та залучення до викладання фахівців із релевантним практичним досвідом. Визначено, що системне врахування міграційного чинника в освітньому процесі забезпечить формування конкурентоспроможного правника, здатного гідно представляти інтереси держави та гарантувати захист прав людини у транскордонному правовому просторі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-16

Як цитувати

Султанова, Н. В., & Рогальська-Яблонська, І. П. (2026). «Міграційний чинник» у фаховій підготовці юристів. Педагогічна Академія: наукові записки, (27). https://doi.org/10.5281/zenodo.18652934

Номер

Розділ

Теорія і методика професійної освіти