Об’єднуючий потенціал національно-культурної ідентичності майбутніх хореографів

Анотація

Анотація: У статті розглядаються актуальні питання, пов’язані зі збереженням національної самобутності та проблемами формування національно-культурної ідентичності студентів-хореографів у процесі професійної підготовки. Проаналізовано сучасний науковий дискурс, щодо проблематики ідентичності, висвітлено ключові наукові публікації та підходи, що окреслюють теоретико-методологічні засади дослідження. Здійснено узагальнюючий огляд всіх аспектів національно-культурної ідентичності як чинника консолідації академічної спільноти, розвитку професійної самосвідомості майбутніх фахівців та зміцнення культурної взаємодії в освітньому середовищі. Окреслено значення концептів політики ідентичності, розглянутих крізь призму історичного досвіду та культурної пам’яті. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування об’єднуючого потенціалу національно-культурної ідентичності студентів-хореографів та визначення ролі української народної хореографії як чинника формування професійної свідомості, ціннісних орієнтацій і культурної згуртованості. Для досягнення поставленої мети використано методи теоретичного аналізу й синтезу, наративно-культурологічного аналізу, педагогічного спостереження та узагальнення мистецько-освітнього досвіду. У межах дослідження проаналізовано наукові підходи до осмислення національно-культурної ідентичності та їх значення для хореографічної освіти. Розкрито особливості її формування у студентському середовищі та об’єднуючий потенціал у навчально-виховному процесі. Визначено педагогічні умови подолання відчуження молоді від народної танцювальної культури, охарактеризовано діяльність студентського хореографічного колективу як приклад практичної реалізації відповідних освітньо-мистецьких стратегій, спрямованих на інтеграцію традиційного культурного досвіду у сучасний освітній простір.