Суперечності та бар’єри впровадження парадигми сталого розвитку у підготовці ІТ-фахівців
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.19355703Ключові слова:
освіта для сталого розвитку, підготовка ІТ-фахівців, цифрова відповідальність, міждисциплінарна інтеграція, компетентнісний підхід, зелені обчисленняАнотація
Анотація: У статті здійснено теоретичний аналіз суперечностей і бар’єрів упровадження парадигми сталого розвитку у підготовці майбутніх фахівців з інформаційних технологій у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі ІТ-сфери у розв’язанні економічних, соціальних та екологічних проблем сучасності, а також потребою в підготовці фахівця, здатного проєктувати, впроваджувати й оцінювати цифрові рішення з урахуванням принципів відповідальності, інклюзивності, етичності та довгострокової суспільної доцільності. Метою статті є теоретичне обґрунтування та систематизація основних суперечностей і бар’єрів упровадження парадигми сталого розвитку у підготовці ІТ-фахівців, а також визначення перспективних напрямів удосконалення цього процесу. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів, зокрема аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизацію наукових джерел, що дало змогу виявити ключові тенденції розвитку освіти для сталого розвитку, окреслити специфіку ІТ-освіти та з’ясувати чинники, які стримують інтеграцію відповідних ідей у зміст професійної підготовки. Результати. На основі опрацювання сучасних наукових праць установлено, що впровадження парадигми сталого розвитку у підготовці ІТ-фахівців супроводжується низкою суттєвих суперечностей: між суспільним запитом на відповідального ІТ-фахівця та переважно технократичною орієнтацією освітніх програм; між міждисциплінарною природою проблем сталого розвитку та дисциплінарною організацією освітнього процесу; між необхідністю формування ціннісних орієнтацій, критичного мислення і соціальної відповідальності та домінуванням знаннєво-операційного підходу; між довгостроковою логікою сталого розвитку та короткостроковою орієнтацією підготовки на швидкий прикладний результат; між високою динамікою ІТ-сфери та інерційністю освітніх програм; між глобальним характером цілей сталого розвитку та локальністю освітніх практик. Визначено, що бар’єри впровадження цієї парадигми мають комплексний характер і виявляються на інституційному, організаційно-педагогічному, змістово-методичному та мотиваційно-ціннісному рівнях. Обґрунтовано доцільність оновлення змісту ІТ-освіти на засадах міждисциплінарної інтеграції, посилення етичного, екологічного й соціального вимірів професійної підготовки, упровадження компетентнісно орієнтованих методик навчання та розвитку у здобувачів здатності оцінювати наслідки цифрових рішень у контексті сталого розвитку. Зроблено висновок, що інтеграція парадигми сталого розвитку в підготовку ІТ-фахівців є необхідною умовою модернізації вищої освіти та формування професійної готовності майбутніх спеціалістів до відповідальної діяльності в умовах цифрової трансформації суспільства.##submission.downloads##
Опубліковано
2026-03-31
Як цитувати
Котенко, Н. О. (2026). Суперечності та бар’єри впровадження парадигми сталого розвитку у підготовці ІТ-фахівців. Педагогічна Академія: наукові записки, (28). https://doi.org/10.5281/zenodo.19355703
Номер
Розділ
Теорія і методика професійної освіти
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Олексіївна Котенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.