Методика використання ChatGPT для розвитку критичного мислення студентів закладів вищої освіти

Анотація

Мета статті полягає в розробленні та теоретичному обґрунтуванні методики використання ChatGPT у навчальному процесі закладів вищої освіти для розвитку критичного мислення студентів на рівнях аналізу, оцінювання та створення за таксономією Блума. Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між високою швидкістю впровадження генеративного штучного інтелекту у вищу освіту та недостатньою методичною готовністю викладачів до такого використання цього інструмента, яке не знижує пізнавальну активність, а стимулює інтелектуальну самостійність студента. Методи дослідження: аналіз і синтез сучасних наукових праць щодо застосування ChatGPT у вищій освіті; порівняння підходів до розвитку навичок мислення вищого порядку; узагальнення результатів систематичних оглядів і емпіричних досліджень; моделювання методичних прийомів інтеграції ChatGPT у навчальні заняття; проєктування алгоритму критичної взаємодії студента з генеративною моделлю. Результати. Встановлено, що ChatGPT є найбільш ефективним як інструмент підтримки планування занять, створення навчальних матеріалів, надання оперативного зворотного зв'язку та персоналізації навчання, проте без спеціального методичного дизайну може провокувати поверхове споживання готових відповідей, зниження самостійної аргументації, некритичне прийняття помилкових тверджень і вигаданих джерел. На цій підставі запропоновано методику, яка розглядає ChatGPT не як джерело остаточного знання, а як інструмент сократичного діалогу, інтелектуального опонента й об'єкт перевірки. Методика охоплює: типологію завдань, розподілених за рівнями таксономії Блума; алгоритм критичної взаємодії зі штучним інтелектом; три базові прийоми роботи — «верифікація галюцинацій», «порівняльний аналіз промптів», «ШІ як рецензент»; правила етичного, прозорого та верифікованого використання контенту, згенерованого штучним інтелектом. Доведено, що педагогічна цінність ChatGPT зростає за умов людського нагляду, чіткого промпт-дизайну, опори на наукові джерела та спеціально організованих завдань, у яких студент перевіряє, порівнює, оцінює та доопрацьовує згенеровані відповіді. Висновки. Запропонована методика спрямована на мінімізацію ризику когнітивної пасивності й надмірної залежності від генеративного штучного інтелекту та може бути використана під час викладання дисциплін гуманітарного, соціального, економічного й природничого циклів у змішаному, аудиторному та мобільно підтриманому навчанні.