Форми та методи як основа операційно-управлінського компоненту розвитку лідерської компетентності офіцерів оперативного рівня у системі професійної військової освіти

Анотація

Трансформація професійної військової освіти України в умовах повномасштабної війни, зростання вимог до якості оперативного управління та орієнтація на стандарти НАТО зумовлюють необхідність переосмислення методів і форм розвитку лідерської компетентності офіцерів оперативного рівня. За сучасних умов визначального значення набуває не лише оновлення змісту освітніх компонентів, а й побудова такого освітнього середовища, у межах якого розвиток лідерської компетентності здійснюється як цілеспрямований, безперервний, контекстно зумовлений і практико-орієнтований процес. У статті обґрунтовано методи і форми розвитку лідерської компетентності офіцерів оперативного рівня у системі професійної військової освіти України з урахуванням сучасного бойового досвіду, натівських підходів до професійної військової освіти та зарубіжних досліджень у сфері розвитку лідерства. У дослідженні використано аналіз і синтез наукових джерел, порівняльно-педагогічний аналіз українських і зарубіжних підходів, контент-аналіз референтних навчальних програм і керівних документів НАТО, узагальнення практик професійної військової освіти, а також логіко-структурне моделювання системи методів і форм розвитку лідерської компетентності. Доведено, що розвиток лідерської компетентності офіцерів оперативного рівня забезпечується системним поєднанням методичних засад навчання військово-спеціальних дисциплін, компетентнісного підходу, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, активних методів навчання, самостійної роботи, воєнних ігор, моделювання практичних ситуацій, стажування у військах, а також контролю, оцінювання і моніторингу результатів. До найбільш продуктивних методів і форм розвитку лідерської компетентності віднесено кейс-орієнтований аналіз професійних ситуацій, навчання на основі сценаріїв, тактичні ігри прийняття рішень, воєнні ігри, командно-штабні навчання, взаємний коучинг, наставництво, післядійовий і рефлексивний розбір, а також поєднання аудиторної та позааудиторної самостійної роботи. Окремо встановлено, що сучасні освітні технології, зокрема симуляційне, змішане й дистанційне навчання, а також перевернутий клас, посилюють результативність цієї системи за умови їх інтеграції в практико-орієнтовані методи і форми підготовки. Ефективний розвиток лідерської компетентності офіцерів оперативного рівня можливий за умови інтеграції активних, контекстно наближених, рефлексивно спрямованих і практико-орієнтованих методів і форм у єдину систему професійної військової освіти. Перспективу подальших досліджень становить розроблення педагогічних умов, критеріїв, показників і діагностичного інструментарію оцінювання ефективності запропонованої системи.