Трансформація логіко-аргументативних моделей в публічних академічних промовах

Автор(и)

  • Еліна Калениківна Коляда кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри практики англійської мови, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна https://orcid.org/0000-0002-5437-1320
  • Світлана Богданівна Шелудченко кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри практики англійської мови, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна https://orcid.org/0000-0002-5998-1531

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20471556

Ключові слова:

академічна риторика, етос, логос, патос.

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі механізмів трансформації логіко-аргументативних моделей у публічних академічних промовах, зокрема вивченні інтеграції раціональних і емоційно-наративних компонентів на прикладі виступів Абрагама Верґіза, Джоан Роулінг та Стіва Джобса перед університетською спільнотою. Методи дослідження включали комплексний підхід, який поєднував риторичний та дискурс-аналізи для вивчення засобів переконання (етос, логос, патос), наративний аналіз для дослідження структури оповідних елементів промов, а також порівняльно-типологічний метод, що дозволив виявити індивідуальні ораторські стратегії трьох досліджуваних ораторів. Матеріалом дослідження слугували тексти промов на урочистостях з нагоди випуску в Гарварді (Абрагам Верґіз 2025, Джоан Роулінг 2008) та Стенфордському університеті (Стів Джобс 2005). Результати дослідження виявили ключові тенденції сучасної публічної академічної промови, що полягають у переході від традиційної лінійної дедуктивної логіки до наративної моделі. Етос трансформується у моральний авторитет, здобутий через щирість і визнання ораторами власних вразливостей, логос представлений життєвими історіями з чіткою структурою, а патос виступає засобом актуалізації емпатії і мотивації слухачів через емоційно насичені образи. Висновки дослідження свідчать про те, що сучасна академічна риторика суттєво еволюціонувала, відходячи від жорстких дедуктивних схем на користь синтезу раціональних та емоційно-наративних моделей. Такий підхід не тільки підвищує переконливість публічних академічних промов, а й сприяє формуванню критичного мислення та ціннісних орієнтирів аудиторії. Класична арістотелівська тріада – етос, логос і патос – зберігає свою актуальність, збагачуючись новими функціями й формами, адаптуючись до викликів інформаційної доби.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Коляда, Е. К., & Шелудченко, С. Б. (2026). Трансформація логіко-аргументативних моделей в публічних академічних промовах. Педагогічна Академія: наукові записки, (30). https://doi.org/10.5281/zenodo.20471556

Номер

Розділ

Теорія та методика навчання