Педагогічні стратегії профілактики остеопенії та остеопорозу у спортсменок
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20576935Ключові слова:
спортсмении, жіноча спортивна тріада, мінеральна щільність кісток, детренування, REDs, тренувальні навантаження.Анотація
У ході наукового аналізу констатовано, що характер та вектор адаптаційних змін кісткової тканини чітко детерміновані біомеханічним профілем конкретної спортивної дисципліни. Спеціалізація у видах спорту з вираженим осьовим та ударним навантаженням (баскетбол, волейбол, легкоатлетичний біг) забезпечує запуск механізмів механотрансдукції, зумовлюючи суттєве підвищення показників мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) відносно показників осіб, які адаптовані до умов гідростатичної невагомості (плавання). Проте зафіксовано, що інтенсифікація сучасного тренувально-змагального процесу за умов хронічного дефіциту доступної енергії трансформується у деструктивний чинник — синдром відносної недостатності енергії в спорті (REDs). Мета — наукове обґрунтування та систематизація педагогічних стратегій, спрямованих на профілактику деструктивних змін мінеральної щільності кісткової тканини у спортсменок. Методи: системно-структурний, компаративний та контент-аналіз релевантної науково-методичної літератури, що резентує результати світових клінічних та педагогічних експериментів. Результати. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок між дидактичними похибками у макроструктурі підготовки (надмірний обсяг роботи без адекватного відновлення) та супресією естрогенного профілю, що каталізує резорбцію кісткової тканини, провокує остеопенію та мінімізує резистентність до стресових переломів. Обґрунтовано парадигму превентивної педагогіки в спорті, яка передбачає диверсифікацію засобів загальної фізичної підготовки через включення пліометричних і силових модулів, а також імплементацію цифрових освітніх програм, спрямованих на корекцію поведінкових чинників ризику та оптимізацію енергетичного балансу спортсменок. Концептуалізовано проблему детренування: доведено, що раптове припинення специфічних навантажень нівелює досягнутий остеогенний ефект, що актуалізує розробку педагогічно керованих підтримуючих мікроциклів під час міжсезоння. Висновки. Мінімізація ризиків остеопорозу у спортсменок потребує переходу від ізольованих медико-фармакологічних підходів до інтегрованої фізкультурно-педагогічної моделі управління тренувальним процесом. Провідна роль у забезпеченні структурно-функціональної цілісності опорно-рухового апарату належить тренеру, завданням якого є раціональне дозування механічних стимулів, запобігання депресії кісткового метаболізму у періоди кумуляції втоми та реалізація безперервного освітнього супроводу спортсменок.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Лариса Генріхівна Шахліна, Лариса Владиславівна Богданович, Наталія Олександрівна Редько, Вадим Анатолійович Слободянюк, Станіслав Вікторович Журомський

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.