Феномен академізації дошкільної освіти в КНР та реформа «Подвійного скорочення»: статистичний аналіз та інтерпретація

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена поширеністю феномену «академізації» дошкільної освіти в КНР та недостатньою вивченістю реального впливу реформи «Подвійного скорочення» на дошкільну ланку КНР в україномовній педагогічній науці. Метою статті є встановити причинно-наслідкові зв'язки між системними чинниками академізації дошкільної освіти в КНР, механізмами реформи «Подвійного скорочення» та її реальними, у тому числі парадоксальними, ефектами. Методи. Використано порівняльно-статистичний аналіз офіційних даних Національного бюро статистики КНР (NBS) і Міністерства освіти КНР за 2019–2023 рр., проведено документальний аналіз нормативних текстів, а також виконано критичний синтез рецензованої літератури у базах Web of Science, Scopus та CNKI за 2020–2026 рр. Результати. Встановлено, що феномен академізації освіти є продуктом трьох взаємопов'язаних системних чинників: структурного, ринкового та інформаційного. На основі статистичних даних встановлено, що кількість дитячих садків в КНР скоротилась із 294 800 (2021) до 274 400 (2023), переважно за рахунок приватного сектора, тоді як охоплення дошкільною освітою зросло до 91,1%. Виявлено, що реформа діє через чотири взаємопов'язані регуляторні рівні (заборонний, нормативний, якісний, структурний), однак породжує три системні парадокси: перерозподіл нерівності замість її усунення, нерегульоване поширення прихованого репетиторства та декларативність якісних стандартів без ресурсного забезпечення. Висновки. Встановлено, що реформа «Подвійного скорочення» є ефективним нормативним інструментом, однак недостатнім без паралельної реформи системи вступних іспитів. Сформульовано трирівневу аналітичну модель «ціль — механізм — ефект» для оцінювання реформ дошкільної освіти.