Формування стратегічної компетентності в аудіюванні майбутніх учителів іноземних мов

Анотація

У статті досліджено теоретичні засади формування стратегічної компетентності в аудіюванні майбутніх учителів іноземних мов, конкретизовано її зміст і структуру та обґрунтовано систему компонентів, критеріїв, показників і рівнів сформованості з урахуванням професійно-методичної спрямованості підготовки майбутнього вчителя.

Мета. Теоретично обґрунтувати сутність стратегічної компетентності в аудіюванні майбутніх учителів іноземних мов, уточнити її структуру, визначити компоненти, критерії та показники сформованості, а також схарактеризувати рівні її сформованості з урахуванням специфіки професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.

Методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс теоретичних методів дослідження: аналіз і узагальнення психолого-педагогічної та методичної наукової літератури з проблем іншомовного аудіювання, стратегій навчання та стратегічної компетентності; порівняння й систематизацію наукових підходів до класифікації стратегій аудіювання; конкретизацію понятійно-категоріального апарату дослідження; структурно-компонентний аналіз для визначення складників стратегічної компетентності; моделювання взаємозв’язків між компонентами, критеріями, показниками та рівнями її сформованості.

Результати. Конкретизовано поняття стратегічної компетентності відповідно до специфіки аудіювання як рецептивного виду іншомовної мовленнєвої діяльності. Стратегії аудіювання визначено як усвідомлено обрані способи й прийоми опрацювання аудитивної інформації, що забезпечують прогнозування змісту повідомлення, актуалізацію попередніх знань, визначення основної думки та ключової інформації, здійснення інференції, компенсацію неповного розуміння, моніторинг і регулювання процесу слухання. Обґрунтовано значення когнітивних, компенсаторних, метакогнітивних, афективних і соціальних стратегій для ефективного сприйняття та розуміння іншомовного усного повідомлення. Уточнено структуру стратегічної компетентності в аудіюванні майбутніх учителів іноземних мов і виокремлено п’ять взаємопов’язаних компонентів. Для кожного компонента визначено відповідний критерій і сукупність показників, що характеризують мотиваційну готовність до аудитивної діяльності, знання стратегій та усвідомлення умов їх застосування, здатність до гнучкого вибору й комбінування стратегічних дій, компенсації труднощів розуміння, планування, моніторингу, коригування та самооцінювання процесу аудіювання. Особливе значення надано рефлексивно-методичному компоненту, який відображає професійну спрямованість підготовки майбутнього вчителя та передбачає здатність трансформувати власний досвід стратегічного слухання в уміння аналізувати аудитивні труднощі учнів, добирати адекватні стратегії їх подолання та проєктувати стратегічно орієнтовані навчальні завдання. На основі визначених критеріїв і показників схарактеризовано три рівні сформованості стратегічної компетентності в аудіюванні.

Висновки. Стратегічна компетентність в аудіюванні майбутнього вчителя іноземної мови є багатокомпонентним утворенням, сформованість якого доцільно оцінювати не лише за результативністю розуміння іншомовного аудіоповідомлення, а й за ступенем усвідомленості, самостійності, гнучкості та рефлексивності стратегічної діяльності. Запропонована компонентно-критеріальна структура створює теоретичне підґрунтя для розроблення діагностичного інструментарію та методики цілеспрямованого формування стратегічної компетентності в аудіюванні майбутніх учителів іноземних мов.