Академічна доброчесність як основа політики використання технологій штучного інтелекту у вищих навчальних закладах

Анотація

Технології штучного інтелекту (ШІ) є сучасним елементом модернізації освітнього та наукового процесу у вищих навчальних закладах. Нейромережі дозволяють удосконалювати процес навчання студентів, допомагає їм здобувати теоретичні та практичні навики спеціальності які вони опановують. Технології ШІ дають змогу науково-педагогічним працівникам здійснювати інноваційний поточний контроль навчання студентів, працювати продуктивніше над методичною та науковою складовою навчального процесу.  Метою статті  є дослідження політики використання нейромереж ШІ з точки зору дотримання принципів академічної доброчесності для виявлення та запобігання їх порушень. Методи. Для досягнення поставленої мети було проведено комплексний аналіз впровадження сучасної наукової теорії використання технологій ШІ у навчальний процес вищих навчальних закладів України.  Також бралися до уваги дані про існуючі практики політики вищих навчальних закладів України, рекомендації Європейської мережі академічної доброчесності (ENAI). Результати. Визначено особливості законодавчого закріплення норм академічної доброчесності в вищих навчальних закладах України, впровадження принципів академічної доброчесності за умови використання нейромереж ШІ у своїх працях. Як приклад були проаналізовані засади політики і організації кодексу честі студентів  в НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського та запропоновані рекомендації з покращення форм дотримання учасниками освітнього й науково-дослідницького процесів з дотримання принципів академічної доброчесності. Розглянуті види академічної відповідальності, визначені правові та практичні наслідки які можуть мати недоброчесна діяльність. Висновки. Технології штучного інтелекту мають потенціал удоскoналити навчальний процес, сприяти підвищенню ефективності академічної успішності. З іншої сторони їх використання потребує узгодження та підпорядковано принципам академічної доброчесності. Ефективним механізмом є впровадження нових правил та модернізація існуючих як на індивідуальному рівні з точки зору навчальних і наукових політик кожного з вищих навчальних закладів так і загальнодержавного законодавчого поля.